ЦЕРКВА АРХИСТРАТИГА МИХАЇЛА

Олеша2

Побудована 1993-2001 роках за ініціативи Нейло Василя Миколайовича на кошти громади; хрестоподібна, цегляна, п’ятикупольна. Іконостас читирьохярусний.

При церкві діє братство, сестринство.

Перша олешанська церква, про яку дійшли вірогідні відомості та документальні підтвердження Львівським державним архівом, була споруджена в 1610 році та проіснувала до 1676 року і була спалена під час татарських набігів. Після чого громада вірних побудувала тимчасову каплицю, яка простояла до радянських часів і була знищена владою. Другий відомий храм був збудований у 1680 роках біля старого кладовища і проіснув близько двохсот років в подальшому був спаленим, причини не відомі. Побудова нового храму розпочалася 5 травня 1900 року. Під час побудови були знайдені останки людей у 1903 році і були перезахоронені на місці майбутнього престолу у храмі. Повне завершення будівництва храму закінчилося розписами у 1936-1937 рр. В цей час приблизно і відбулося повне освячення. З самого початку всі храми у селі Олеша носили назву Архистратига Михаїла. Під час панування радянської влади храм завжди залишався відкритим і діючим.

У 1991 році із часом настання незалежності України у нашій православній громаді почали зароджуватися горстки прихильників Греко-Католицької Церкви їхні пастирі почали переконувати, що будучи греко-католиками захід допоможе розбудувати незалежність України звинуваючи православних, як противників незалежності україни і посібництві Москві. Також використовували католицькі пастирі багато неправдивих аргументів аби відвернути вірних від святого православ’я, закликаючи людей до протистоянь (фізичної боротьби, образ та принижень, щоб призвести до відібрання храму). В свою чергу православна громада мужньо відстоювала свою віру та храм, але все ж таки греко-католики різними способами відібрали храм.

Православна громада залишившись без храму оздобила тимчасове приміщення (палатка, церковна резеденція) для богослужінь. Почались розмови про побудову нового храму ініціатором цього став Нейло Василь Миколайович. У 1993 році було закладення камення і розпочалось будівництво храму, яке проходило за часу служіння протоієрея Петра Різуна. У будівництві брало участь багато жителів села православної громади, які практично віддавали останні свої грошові збереження та весь свій час працювали на будові.

У 1996 році громада почала богослужіння уже у напівзбудованому храмі.

16 вересня 2001 року храм був повністю завершений.

Імена та прізвища попередніх настоятелів: Ярослав Дерлиця, Михайло Завойський, Тадей Сурак, Іван Луцький, Петро Різун, Василь Ткачук.

Віддаль: до м. Тлумача – 7 км.; до м. Івано-Франківська – 22 км.

Настоятель: ПРОТОІЄРЕЙ МИХАЇЛ ПЕТРОВИЧ КИРИК

Михайло КирикПротоієрей Михаїл Петрович Кирик народився 20 жовтня 1987 року у селі Устя- Зелене Монастириського району Тернопільської області у сім’ ї робітників.

23 травня 2010 року висвячений архиєпископом Івано-Франківським і Галицьким Іоасафом у сан диякона, а 8 серпня 2010 року зарахований штатним дияконом Свято-Троїцького кафедрального собору м. Івано-Франківська.

18 серпня 2010року був піднесений до сану протодиякона з правом носіння камилавки.

15 лютого 2011 року висвячений у сан священика архиєпископом Івано-Франківським і Галицьким Іоасафом.

20 лютого 2011 року призначений настоятелем храмів архистратига Михаїла села Олеші та апостолів Петра і Павла села Озеряни Тлумацького району Івано-Франківської області.

15 липня 2013 року призначений благочиним Тлумаського благочиння.

Освіта: Івано-Франківський богословський інститут (2008 – диплом бакалавра філософії (релігієзнавство) , 2009 – диплом магістра богослов’я).

Остання нагорода – сан протоієрея.

Одружений виховує сина.

Домашня адреса: с. Клузів, Тисменецького району, Івано-Франківської області.