Важко нині уявити Українську Церкву без української вишивки – без вишитих рушників, облачення священнослужителів, вишитих ікон. Це наше, рідне, автентичне, таке близьке та зрозуміле серцю. Це наша спадщина, наша культура, самобутня традиція. Це наша історія, яку ми оповідаємо і передаємо в кожному особливому стібку, в кожній вишиваній формі, в кожному кольорі, що складає унікальний і промовистий візерунок будь-якої української вишивки.
Білий, чорний та червоний – всім відома класика кольорів вишиванки. «Червоний – то любов, а чорне – то журба», – згадуються слова відомої пісні. Проте у церковній символіці чорний колір здебільшого означає скорботу, сум, але водночас він відтіняє, «заспокоює» яскраве, світське, хаотичне та врівноважує емоції. Білий колір символізує силу, чистоту, безмежжя, це символ божественної слави. А червоний – колір мучеництва, жертовності й любові.
Незліченними та різноманітними є візерунки і поєднання символів та кольорів наших вишиванок. Але сьогоднішнє свято, День вишиванки – це день справжнього єднання українців у всьому світі в цих барвистих, унікальних і святкових вишитих убраннях, які завжди та ВСІМ до лиця. Нехай весь світ знає, що вишиванки – це символ сильних, вільних і мужніх людей, українців!
У День вишиванки ми не просто святкуємо, ми знову та знову засвідчуємо нашу давню історію, унікальні традиції, наші глибокі корені, силу віри, відчуття краси і гармонії, нашу українську багату духовність і культуру.
Носімо цей святковий вишитий одяг – завжди з повагою, любов’ю і гордістю! Вишиванка оповідає про наше минуле і відображає майбутнє, несе у світ красу та вроду, об’єднує, дарує відчуття дому, родини, затишку.
Вишиванка – це більше, ніж одяг. Це молитва, вплетена у тканину; це хрестик за хрестиком – любов, віра, надія. Це голос наших матерів і бабусь, які вишивали сорочки своїм дітям, ніби захисні обереги.
Сьогодні ми дякуємо тим, хто передав нам цю спадщину, і з гордістю несемо її далі – у світ, у майбутнє, у вічність.
Сьогодні для нас всіх вишиванка – також символ нескореності, волелюбності, непохитної віри в Перемогу, єднання українців у боротьбі з ворогом. Це візитівка українців у світі. Це повага до нашої історії та її «написання» нині – нашими з вами діями, прагненнями, мріями. Нехай Господь оберігає Україну та її побожний та мужній народ!
