Іллінська ікона Божої Матері: сльози, що стали знаком небесної опіки
Іллінська ікона Божої Матері — одна з найшанованіших святинь Чернігівської землі, яка і сьогодні свідчить про живу присутність Божої благодаті. Образ, що нині перебуває у Петро-Павлівському храмі, є копією XVIII століття з чудотворної ікони, написаної у 1658 році ченцем Геннадієм (Григорієм Дубенським) у Троїцько-Іллінському монастирі.
Особливим і незбагненним знаком стало те, що у 1662 році ікона протягом восьми днів мироточила сльозами. Це було не просто чудо — це було духовне попередження і заклик до покаяння. Невдовзі після цього на Чернігів напали татари. Ченці, отримавши звістку про небезпеку, з молитвою сховалися у печерах преподобного Антонія. Монастир було жорстоко розграбовано, але святиня залишилася неушкодженою — жоден нападник не зміг торкнутися образу Божої Матері.
Іллінська ікона прославилася численними зціленнями: від неї отримували допомогу сліпі, розслаблені, біснуваті. Вона стала джерелом духовної сили для поколінь віруючих.
Сьогодні, як і століття тому, ця святиня нагадує нам: Пресвята Богородиця завжди поруч із тими, хто з вірою звертається до Неї.
