З року в рік 26 квітня ми згадуємо страшні події Чорнобильської катастрофи, яка назавжди змінила життя мільйонів людей, завдала непоправної шкоди нашій і сусіднім країнам, перетворила колись живі галасливі міста – на пустку.
Ми згадуємо про ці події, бо нам не можна забувати. Забувати про те, до чого призводять непомірні амбіції, неадекватні прагнення, нездатність оцінити наслідки своїх дій, жорстокість, недбалість і безвідповідальність, приховування правди…
Адже на прикладі країни-агресора ми бачимо, до чого призводить забуття: трагедії не просто повторюються, вони посилюються, завдаючи все більших руйнувань, все більшої шкоди.
Пам’ять допомагає нам духовно зростати та залишатися людьми навіть у найскладніших умовах. Плекаймо в собі любов, а не ненависть, правду, а не оману. Обмірковуймо дії, оцінюймо їхні наслідки, і ніколи не чинімо необдумано, аби пізніше про це не шкодувати.
«Мудрiсть, яка сходить зверху, по-перше, чиста, потiм мирна, лагiдна, покiрлива, повна милосердя i плодiв благих, неупереджена i нелицемiрна. Плiд же правди сiється у свiтi тими, якi зберігають мир» (Як. 3:17-18).
Памʼятаймо уроки минулого. Вшануємо жертви Чорнобиля – тих, хто загинув від наслідків катастрофи, учасників ліквідації аварії та мешканців уражених районів. Дякуємо усім тим, хто жертовно працював, щоби захистити від поширення радіаційного забруднення.
Нехай Господь буде милостивим до нас і ніколи більше не допустить подібних катастроф будь-де у світі.
Христос Воскрес!
