Дорогі брати та сестри!
У цей благословенний день, коли ми відзначаємо Міжнародний день рідної мови, вознесімо подяку Господу за великий дар — наше слово, нашу мову, що є душею народу та живим свідченням його історії. Бо мова — це не лише засіб спілкування, а духовний скарб, в якому зберігається віра, пам’ять та надія.
Істина визволяє. А істина для народу починається з рідного слова — слова, яким мати благословляє дитину, яким звершується молитва, яким лунає проповідь у храмі Божому. Українська мова пройшла крізь випробування та заборони, але, з Божою допомогою, вистояла, бо жива вона в серцях людей.
Згадаймо тих, хто поклав свої сили й життя, аби наше слово не замовкло; згадаймо всіх, що берегли чистоту мови, як святиню. І нехай приклад їхньої жертовності надихає нас бути гідними спадкоємцями.
Тож бережімо рідну мову в сімʼях і школах, у храмах і в щоденному житті. Навчаймо дітей любити її, і шанувати, як Божий дар. Бо доки живе мова — живе народ; доки звучить молитва рідною мовою — доти міцніє наша віра та наша держава.
Нехай Господь благословить всіх, хто плекає та утверджує українське слово. І нехай мир, злагода та духовна єдність перебувають з нами нині та повсякчас.
Боже, бережи Україну!
