Сьогодні день вшанування памʼяті святих мучеників Інни, Пінни та Римми – учнів святого апостола Андрія Першозваного.
Вони вчили про ім’я Христове та хрестили багатьох, навертаючи до віри. Родом вони походили з північної країни Скіфії, тобто були слов’янами-русичами. Тож їх і називають першими мучениками на землях нашої Руси-України.
За Переданням, Інна, Пінна та Римма були охрещені апостолом Андрієм Першозваним, рукопокладені у священничий сан і спрямовані для укріплення віри й утвердження благочестя серед греків та інших народів, котрі проживали у Босфорському царстві. Дорогою в Таврію (сучасний Крим) вони скрізь проповідували слово Боже та хрестили народ.
За наказом херсонеського князя-язичника за християнську проповідь вони були схоплені та віддані на страшні муки, а спочатку князь хотів звабити їх різними спокусами й утішними обіцянками, але вони не схилилися на запропоновані їм почесті та за свою твердість віри в Христа були побиті без пощади.
У той час стояла сувора зима, і річки замерзли настільки, що їх могли переходити по льоду не лише люди, а й коні з возами. Князь наказав поставити в лід великі колоди та прив’язати до них святих, поступово опускаючи їх у студену воду. Коли лід дійшов до шиї святих, вони, змучені страшною холоднечею, віддали Господу свої душі.
У стародавньому слов’янському місяцеслові оповідається, що деякі християни поховали тіла їхні, але потім єпископ Гедца вийняв їх із могили та, взявши на плечі свої, поклав у своїй церкві. Через сім років після смерті своєї святі мученики з’явилися тому ж єпископу та повеліли йому перенести мощі їхні до містечка, що називається Алікс, у сухе пристановище.
Хоча їхні імена зараз частіше пов’язують з жінками, колись вони належали чоловікам. Вони відмовилися відступати від християнських принципів і понесли страшні муки за проповідь імені Христового. Їхні життя служать символом відданості та мужності вірних християн.
