У 70 році римський імператор Тит завоював Єрусалим. Він розорив місто та зруйнував храм Соломона на горі Моріа, не залишивши там каменя на камені, як про це передрік ще Спаситель у розмові з учнями.
Пізніше ревний язичник, імператор Адріан, побудував на місці зруйнованого Титом Єрусалима нове місто, яке назвав своїм ім’ям Гелій-Адріан, заборонивши називати місто колишнім ім’ям. Святий Гріб Господній він наказав засипати землею та камінням і на тому місці поставив ідола. А на Голгофі, де був розп’ятий Спаситель, у 119 році він збудував храм, присвячений богині Венері. Перед її статуєю приносили жертви демонам і звершували язичницькі обряди, які супроводжувалися блудом.
У Вифлеємі, на місці, де Спаситель народився від Пречистої Діви, нечестивий цар поставив ідола Адоніса. Усе це він робив навмисно, щоб люди зовсім забули про Христа Спасителя та ніколи більше не згадували місць, де Він жив, навчав, постраждав і воскрес у славі.
Коли на царство вступив рівноапостольний Костянтин Великий, він разом зі своєю благочестивою матір’ю царицею Оленою вирішив оновити місто Єрусалим та на місці страждання та Воскресіння Господа Ісуса Христа спорудити новий храм. Він також мав намір очистити від поганих язичницьких культів місця, пов’язані з пам’яттю Спасителя, і знову всі їх освятити.
Свята цариця негайно приступила до побудови великого храму, який охопив своїми стінами місце розп’яття Спасителя — Голгофу та Гріб Господній, що знаходилися на невеликій відстані один від одного. Храм Воскресіння будувався десять років, і свята цариця Олена не дожила до завершення будівництва.
Повернувшись до Константинополя, вона померла у 327 році. За час свого перебування в Єрусалимі благовірна цариця побудувала храми у Вифлеємі, на Єлеонській горі, в Гефсиманії та в багатьох інших місцях, пов’язаних з життям Спасителя й подіями Старого Завіту.
Закінчення спорудження Новозавітного храму Воскресіння Христового, названого «Мартиріон» в пам’ять Хресних страждань Спасителя, збіглося з проходженням I Тирського Собору та з тридцятиріччям царювання рівноапостольного імператора Константина Великого.
Тому освячення храму Воскресіння, яке відбулося 13 вересня 335 року, було особливо урочистим. У ньому брали участь ієрархи Християнської Церкви із багатьох країн: Віфінії, Фракії, Кілікії, Каппадокії, Сирії, Месопотамії, Фінікії, Гравії, Палестини, Єгипту. На торжество оновлення були запрошені отці Тирського Собору, який щойно закінчився. Того ж дня було освячено все місто Єрусалим.
