Петрів піст, який ще носить назву апостольського, а в перші віки християнства називався постом П’ятдесятниці. Блаженний Симеон Фессалонікійський пише, що піст встановлений на честь апостолів тому, що через них ми сподобилися багатьох благ і вони зʼявилися для нас діячами й вчителями посту, послуху та стриманості.
Про його встановлення читаємо в «Апостольських постановах», де зазначається, що розпочинати потрібно піст через тиждень після П’ятдесятниці в понеділок. Завершується ж піст в день святкування святих славних і всехвальних першоверховних апостолів Петра та Павла (29 червня). Відповідно найдовший Петрів піст триває 29 днів, або ж взагалі відсутній.
Цей піст не є таким строгим як Великий піст, та, варто пам’ятати, що добровільне обмеження в їжі є лише засобом, а не метою посту. Проте не забуваймо, що головне у постуванні – не дієта, а духовне очищення, боротьба з власними гріхами, пристрастями та шкідливими звичками.
Тож наша мета – позбутись зайвого, отримати корисну для душі й тіла поживу, перемінитися, зібрати добрі плоди стриманості, втихомирити своє серце та в такому духовному піднесенні наблизитися до Бога. Справжня мета посту – це боротьба з власними гріхами, переміна себе, покаяння. Великою допомогою на цьому духовному шляху є турбота про ближніх, а особливо – милостиня для потребуючих. Одним з орієнтирів є уникання злості та перебування в радості.
Тож нехай Господь допомагає всім нам звершити радісний подвиг посту та стати кращими!
