Святий пророк Єлисей був сином землероба Сафата з коліна Рувимового. Він народився у місті Авел-Мехола та був великим чудотворцем.
За його народження було декілька чудес: у місті Силом, далеко від Єрусалима, був золотий телець, якому ізраїльтяни, розбещені в ідолопоклонстві, поклонялися, як Богові, і приносили жертви. У мить народження Єлисея цей бездушний телець так голосно закричав, що рев його було чути навіть у Єрусалимі. Тоді, як усі дуже дивувалися цьому, якийсь священник, сповнений Святого Духа, сказав:
«Великий пророк Божий народився нині, і він матиме зруйнувати бовванів і скрушити сильних!».
Бог прославив пророка багатьма чудесами. Після взяття Іллі на небо Єлисей мав перейти через річку Йордан. Він ударив Іллєвою милоттю по воді; вода розступилась, і він перейшов по сухому дну.
Коли Єлисей прийшов у місто Єрихон, жителі цього міста сказали йому:
«У нас вода погана, тому й земля неродюча».
Єлисей кинув у джерело сіль, і вода зробилась смачною та життєдайною.
Поблизу міста Вефиля Єлисея побачили діти, які вибігали з міста та, глузуючи з нього, кричали:
«Іди, іди геть, шолудивий!».
Він сказав їм, що за таку нешанобливість до старших їх буде покарано Богом. У цей час з лісу вийшли дві ведмедиці та розтерзали сорок двох дітей з них.
Якось до Єлисея прийшла убога вдова, плакала та казала:
«Мій чоловік помер і залишив після себе багато боргів. Тепер лихвар хоче взяти за борг обох моїх дітей у раби».
«Що у тебе є вдома?» — спитав Єлисей.
Жінка відповіла:
«Нічого нема, крім однієї посудини з олією».
Єлисей сказав їй:
«Піди, попроси собі у всіх сусідів якомога більше порожніх посудин, зачини за собою двері та порозливай олію в посудини».
Жінка так і вчинила. Олія лилася до тих пір, аж поки не наповнились усі посудини. Вона продала олію, сплатила увесь борг і ще залишилось у неї багато грошей на прожиття зі своїми синами.
У місті Сонам одна багата жінка мала сина. Сталося так, що в неї дитина раптово захворіла і в той же день померла. Вона прийшла до Єлисея й у відчаї впала до його ніг. Пророк увійшов у дім, де лежала дитина, і довго молився Богові. Дитина ожила.
Воєначальник сирійського царя, Неєман, хворів на проказу. Ніхто не міг вилікувати його від цієї хвороби. У дружини Неємана служницею була єврейська дівчина-полонянка. Бачачи страждання свого господаря, вона сказала:
«Ось якби мій господар побував у пророка в Самарії, то він зняв би з нього проказу».
Неєман поїхав у землю Ізраїльську до пророка Єлисея. Єлисей вислав слугу сказати Неєманові, щоб той сім разів обмився в річці Йордані. Неєман зробив так, як звелів йому пророк, і вмить став здоровим.
З багатими дарунками повернувся він до Єлисея, але пророк нічого не прийняв від нього. Коли Неєман вирушив додому, слуга Єлисея, Гієзій, наздогнав його та взяв у нього, від імені пророка, срібло та дещо з одягу. Приховавши отримане, Гієзій з’явився до Єлисея.
«Звідки ти, Гієзію?» — запитав його Єлисей.
«Раб твій нікуди не ходив», — відповів Гієзій.
Тоді пророк викрив його неправду та сказав йому:
«Разом із Неємановим сріблом нехай перейде до тебе і його хвороба».
І вийшов Гієзій від Єлисея вкритий проказою.
Пророк Єлисей і після своєї смерті вчинив чудо. Наступного року після його смерті біля печери, де він був похований, несли померлого. Та, побачивши військо ворогів, ті, що ховали, кинули тіло в гріб пророка. Як тільки воно, падаючи, торкнулось Єлисеєвих кісток, людина вмить ожила та піднялась на свої ноги.
(Див.: 4 Цар. 2—10; 13, 1—21).
