Митрополит Івано-Франківський і Галицький Іоасаф очолив Божественну літургію у Свято-Троїцькому кафедральному соборі в дванадцяту неділю після Пʼятдесятниці

23 серпня 2026 року

Богослужіння у Свято-Троїцькому кафедральному соборі міста Івано-Франківська очолив Його Високопреосвященство митрополит Іоасаф, якому співслужив настоятель протоієрей Іван Телятинський та духовенство собору.

Під час літургії були піднесені молитви за Україну, за перемогу над ворогом, за захисників і захисниць, які захищають нашу землю від російських загарбників. Після завершення Божественної літургії з проповіддю звернувся владика Іоасаф, в якій подякував усім за спільну молитву.

Сьогоднішнє недільне Євангеліє говорить нам про те, що Царство Небесне це те вічне блаженство, яке Господь приготував для кожного, хто готовий бути з Ним і з ближніми у любові. Спаситель нагадує юнакові про заповіді, які визначають ставлення людини до свого ближнього, і говорить про любов до ближнього, як до самого себе. Адже саме через любов до іншої людини ми найперше показуємо, наскільки наше життя відповідає Божим заповідям.

Та далі Христос відкриває юнакові те, що виявилося для нього найважчим. Якщо людина хоче зростати у духовному житті, інколи їй потрібно відпустити навіть те, що вона вже має та до чого сильно прив’язалася. Для цього юнака такою прив’язаністю стало його багатство. Він не зміг відпустити матеріальні блага та тому відійшов засмученим.

Іноді нам також заважає наблизитися до Бога не те, чого нам бракує, а саме те, за що ми надто сильно тримаємося. Це можуть бути гроші, власні амбіції, образи, бажання, думка інших людей або навіть наше уявлення про те, як має скластися життя. Тому шлях до Царства Небесного полягає не лише в тому, щоб щось отримати, а й у готовності щось відпустити.

Самостійно пройти цей шлях людині неможливо. Але те, що неможливе для людини, можливе для Бога. Господь допомагає нам звільнитися від того, що стало важливішим за Нього. І коли людина вчиться довіряти Богові більше, ніж тому, що має, тоді навіть те, що здавалося неможливим, стає можливим. Бо для Бога немає нічого неможливого.