Митрополит Івано-Франківський і Галицький Іоасаф очолив всенічне бдіння у Свято-Троїцькому кафедральному соборі напередодні ХРАМОВОГО СВЯТА — ДНЯ СВЯТОЇ ТРОЙЦІ, ПʼЯТДЕСЯТНИЦІ.
Високопреосвященнішому владиці співслужили: настоятель собору протоієрей Іван Телятинський, протоієрей Петро Гава, протоієрей Василій Гнип, протоієрей Роман Василиків, протодиякон Петро Стецюк і протодиякон Михаїл Мельник. Також була звершена літія напередодні великого дванадесятого свята.
Відзначається це свято щороку в різні дати, через сім тижнів від Великодня, тобто на 50-й день після Пасхи, у неділю. Це велике дванадесяте свято повʼязане зі спогадом євангельської події зішестя Святого Духа на апостолів: на 50-й день по Воскресінню Христовому та на 10-й день по Його Вознесінню.
Чому саме на 50-й день, а не у якийсь інший сталися ці події? Достеменно це невідомо, це тайна Божого Промислу. Однак Богослови пояснюють це так: обчислення плину часу тижнями походить, як ми знаємо, з одкровення Старого Завіту та пов’язане з довершенням протягом шести днів творення світу та спочинком Творця у день сьомий. Витлумачення самого цього числа, сім, можна побачити у єднанні чисел чотири й три. Число три — символ та образ Святої Тройці, Трьох Божественних Осіб, Які звершують творення світу. Число чотири символізує саме творіння, яке має чотири сторони, чотири пори року, чотири стихії — повітря, землю, вогонь та воду. Відтак число сім є символічним сполученням трьох і чотирьох, образом творчої та промислительної дії Бога у світі. І цей образ, накладаючись на творчу седмицю днів, сім разів по сім, є ніби знаком повноти взаємодії Бога та світу, Творця та Його творіння. Відтак день 50-й є ніби знаком перевершення плину буття, знаком піднесення до нового стану.
З книги Діянь святих апостолів ми дізнаємося про те, що відбувалося тоді у Сіонській світлиці — кімнаті одного з будинків в Єрусалимі, де зібралися апостоли. Передання свідчить, що разом з ними була тоді і Мати Спасителя.
Зібралися разом апостоли з кількох причин. По-перше, це був день єврейської П’ятдесятниці, коли юдеї згадували дарування їм Закону Мойсея — знаменитих скрижалей з десятьма заповідями, які Бог дав пророку на горі Синай, та інших настанов Господніх. Сталося це на 50-й день після старозавітної Пасхи та виходу євреїв з Єгипту. По-друге, за десять днів перед святом їхній Вчитель вознісся на Небо, давши заповідь учням Своїм залишатися у Єрусалимі, доки не сповняться вони силою з неба (Лк. 24:49).
Тож як звершення давнього синайського прообразу та виконання згаданої Христової обітниці, у день П’ятдесятниці на учнів Спасителя, зібраних на молитву, у вигляді вогненних язиків зійшов Дух Святий та наповнив апостолів.
Коли Дух Святий у вигляді полум’яних язиків зійшов на учнів Христових, зібраних разом, то вони через це склали містичне Тіло Церкви, яке потім стало зростати. У той самий день свідки чуда П’ятдесятниці після проповіді апостола Петра у великій кількості увірували та долучилися до Церкви. Від того часу та до віку Дух Святий перебуває в Церкві, діє в ній та ніколи не відступає від неї.
Подати записку за здоров’я та за упокій на недільну літургію⤵️
https://forms.gle/ZZhY5thJy1SsmohF8
