Священномученик Мирон був пресвітером в Ахаїї (Греція), жив у III столітті. Пресвітер був лагідним і милостивим до людей, але водночас і мужнім у захисті своїх чад.
Одного разу у свято Різдва Христового він звершував Богослужіння. До храму увійшов місцевий правитель Антипатр з воїнами, аби схопити молільників і повести їх на муки. Бачачи це, святий Мирон став палко заступатися за паству, викриваючи правителя в жорстокості.
Святий був підданий катуванню. Його повісили та стругали тіло залізними гребенями. Потім пресвітера кинули в розпечену піч, але Господь зберіг мученика; водночас ті, хто стояв поруч, до ста п’ятдесяти осіб, були обпалені вогнем, що вирвався з печі.
Тоді правитель став примушувати мученика поклонитися ідолам. Отримавши від святого Мирона тверду відмову, Антипатр наказав різати ремені із його шкіри. Святий Мирон узяв один із ременів і кинув його в обличчя мучителю. Розлютившись, Антипатр велів стругати святого Мирона залізом по обдертому тілу. Потім він віддав мученика на поталу звірам, проте звірі його не чіпали. Відчуваючи себе переможеним, Антипатр у безсилій люті наклав на себе руки.
Святого Мирона відвели до міста Кизик, де йому відсікли голову мечем. Він прийняв мученицьку кончину в 250 році.
