ЦЕРКВА СВЯТИТЕЛЯ МИКОЛАЯ
(м. Івано-Франківськ, вул. Тролейбусна 18а)
Храм-каплиця кораблеподібна, однокупольна.
Храм у нашій громаді – це місце, яке несе символічну форму корабля, уособлюючи шлях до спасіння та прагнення до Бога. Його історія розпочалася 1 листопада 2001 року, коли Єпископ Івано-Франківський і Галицький ІОАСАФ (Василиків) здійснив освячення хреста та місця, обраного для будівництва та призначив настоятеля протоієрея Ігоря Ільків. Цей урочистий момент став фундаментом для нового храму, символізуючи, що цей святий дім будується з вірою, любов’ю та підтримкою громади.
Через рік після початку духовного шляху храму, у червні 2002 року, громада побудувала тимчасову споруду для проведення богослужінь.
Тимчасовий храм був освячений 24 листопада 2002 року єпископом Іоасафом, що дало змогу парафіянам мати своє місце для молитви та об’єднання в часі, коли основна споруда храму ще знаходилася на етапі проєктування та будівництва.
Наступні роки відзначилися важливими досягненнями та випробуваннями.
У листопаді 2007 року вдалося завершити будівництво дзвіниці, яка стала видимою ознакою духовної присутності та закликала вірян до молитви.
Дзвіниця була освячена та названа іменем “Роман”, і кожен дзвін лунає як нагадування про вічні цінності, які несе православна віра.
Роки 2010 і 2011 стали переломними в розвитку будівництва основного храму.
Після того, як у 2010 році завершили фундаментну частину будівлі, вже 6 жовтня 2011 року розпочалися роботи зі зведення стін храму, що символізувало прогрес і непохитну рішучість громади довершити будівництво. Протягом наступних років храм набував вигляду, близького до завершеного, з кожним каменем, який додавався до його стін.
28 серпня 2014 року настав ще один важливий момент – освячення хреста на центральний купол храму. Митрополит Івано-Франківський і Галицький Іоасаф очолив чин освячення, який символізує силу віри та її непорушну твердиню. Хрест, встановлений на куполі, є невід’ємним символом нашої церкви, її духовним орієнтиром для всієї громади.
До липня 2020 року фасад храму отримав свою завершену форму, виражаючи стриману велич і красу. Це оновлення перетворило храм на місце, яке поєднує в собі стародавні традиції та сучасну архітектурну естетику.
На фасаді було встановлено мозаїчні вставки (розетки) з зображенням “Хреста Православної Церкви України” 12 листопада 2020 року. Ця мозаїка є не лише декоративним елементом, а й духовним символом, що підкреслює єдність храму з традиціями Православної Церкви України, вкорінюючи його у національну релігійну спадщину.
Завершення роботи над іконостасом 13 травня 2022 року стало ще однією важливою подією. Іконостас, прикрашений образами святих, приносить вірянам можливість розмірковувати про таємниці віри та надає храму особливої урочистості, запрошуючи парафіян до молитви і роздумів.
Квітень 2023 року ознаменував завершення облаштування території навколо храму: було викладено бруківку, що зробило простір навколо більш затишним та привітним для відвідувачів.
Особливою честю для храму стала візитація Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія, яка відбулася 7 липня 2023 року. Присутність предстоятеля Православної Церкви України є важливою подією для парафіян, що відчули підтримку і благословення на подальші духовні звершення та розвиток громади.
22 травня 2023 року Митрополитом Івано-Франківським і Галицьким Іоасафом до служіння було призначено нового настоятеля – Ростислава Ільківа, який з відданістю продовжує традиції свого наставника та веде громаду шляхом духовного зростання.
Приємною новиною багаторічної праці, що увінчала усі зусилля та старання громади, стало освячення престолу 19 жовтня 2023 року, яке здійснив митрополит Івано-Франківський і Галицький Іоасаф. Цей урочистий акт підкреслив важливість віри, терпіння і єдності в досягненні духовних цілей.
Напередодні храмового свята, 5 грудня 2023 року, було урочисто закладено частинку мощей Святителя Миколая Чудотворця у мощевик “Руку (Десницю)”, яку привезли з Афін (Греція). Ця святиня збагатила духовне життя храму та надала парафіянам нову можливість для молитви й поклоніння святим мощам, які назавжди залишилися в нашому храмі.
У вересні 2024 року за молитвами до Святителя Миколая митрополит Івано-Франківський і Галицький Іоасаф вперше відчув тепло, яке передається від мощей та зберігається до сьогодні.
Храм став не лише архітектурною окрасою, а й центром духовного життя, що об’єднує громаду, зміцнює віру та служить символом єдності для всіх вірян.
Храм красується частинками мощей святих:
– Святителя Миколая Чудотворця,
– Святителя Нектарія Егінського,
– Святителя Іоана Шанхайського
– Святителя Спиридона Тримифунтського,
– Святителя Василія Великого,
– Священномученика Макарія,
– Цілителя та великомученика Пантелеймона,
– Великомучениці Варвари,
– Великомученика Іоана Сучавського,
– Преподобних Іова і Амфілохія Почаївських,
– Преподобного Марка Гробокопача,
– Преподобного Олексія Капатського,
– Преподобного Кукші Одеського,
– Преподобного Лаврентія Чернігівського.
Чудотворні ікони:
– Ігуменя Афонська (з г. Афон),
– Тихвенська ікона Божої Матері,
– Ікона Божої Матері “Ізбавительниця” (з Манявського Монастиря).
При церкві діє:
– хор,
– недільна школа (щонеділі о 12:00 год.)
Соціальні мережі:
https://www.instagram.com/pomisna.if?igsh=azJheXNiaTcxOHQw
https://www.youtube.com/@pomisna-if
https://www.facebook.com/p/PomisnaChoir-61557782362556/?locale=uk_UA
https://www.instagram.com/pomisna_choir
https://www.tiktok.com/@pomisna_choir
https://www.facebook.com/nikolaosfond.if
https://www.instagram.com/nikolaos_fond/?igsh=azJheXNiaTcxOHQw
ОБЛАСНИЙ БЛАГОЧИННИЙ: ПРОТОІЄРЕЙ ІГОР МИРОНОВИЧ ІЛЬКІВ
Висвячений у сан священика 28 серпня 1997 року єпископом Івано-Франківським і Галицьким Володимиром.
З лютого по червень 1999 року виконував обов’язки настоятеля храму Різдва Пресвятої Богородиці села Пшеничник Долинського району.
З червня 1999 по серпень 2001 – виконував пастирське служіння в храмі Всіх святих землі Української міста Івано-Франківська.
2001 року – клірик Свято-Троїцького кафедрального собору міста Івано-Франківська.
У 2002 році єпископом Івано-Франківським і Галицьким Іоасафом (Василиківим) призначений настоятелем громади “Святителя Миколая” міста Івано-Франківська (мікрорайону Пасічна).
2004 – 2011 – виконував послух економа Івано-Франківської єпархії.
З 2010 року викладач Івано-Франківського богословського інституту.
У 2011 році призначений керівником єпархіального відділу щодо зв’язків з громадськістю.
12 червня 2013 року призначений благочинним Івано-Франківського благочиння.
Освіта: Івано-Франківська духовна семінарія (1995); Прикарпатський національний університет ім. В. Стефаника (2008, – магістр спеціальність “релігієзнавство”, рекомендовано для вступу в аспірантуру); Івано-Франківський богословський інститут (2008, – магістр богослов’я).
Остання нагорода – митра (2007).
Інші нагороди: орден святого рівноапостольного Володимира ІІІ ступеня; орден Юрія Переможця; медаль до 2000-ліття Різдва Христового; медаль преподобних Іова і Феодосія Манявських.
Одружений, виховує двох дітей.
Домашня адреса: вул. Незалежності, 118, с. Угринів, Тисменицького р-ну.
НАСТОЯТЕЛЬ: ПРОТОІЄРЕЙ РОСТИСЛАВ ІГОРОВИЧ ІЛЬКІВ
Протоієрей Ростислав Ігорович Ільків народився 31 травня 1997 року в селі Угринів, Тисменицького району, Івано-Франківської області.
19 грудня 2021 року рукоположений у сан “Диякона”, Митрополитом Івано-Франківським і Галицьким Іоасафом.
22 грудня 2021 року призначений штатним дияконом храму “Святителя Миколая”.
09 січня 2022 року рукоположений у сан “Священника”, Митрополитом Івано-Франківським і Галицьким Іоасафом.
22 січня 2022 року призначений штатним священником храму “Святителя Миколая”.
02 червня 2022 року піднесений до сану “Протоієрея”, Митрополитом Івано-Франківським і Галицьким Іоасафом.
22 травня 2023 року призначений настоятелем РГ храму “Святителя Миколая”, Митрополитом Івано-Франківським і Галицьким Іоасафом.
22 червня 2023 року призначений керівником БО БФ “НІКОЛАОС”.
18 листопада 2024 року призначений медичним капеланом КНП “Центр інфекційних захворювань Івано-Франківської Обласної Ради” (Вих. 134), Митрополитом Івано-Франківським і Галицьким Іоасафом.
14 грудня 2024 року нагороджений наперсним хрестом, Митрополитом Івано-Франківським і Галицьким Іоасафом.
Освіта: Івано-Франківський богословський інститут – “Магістр “Богослів’я” (2019); Івано-Франківський національний університет нафти і газу – “Магістр “Нафтогазова інженерія” (2019); Івано-Франківський національний університет нафти і газу – “Магістр “Технічна діагностика” (2020).
Одружений, виховує доньку.
Остання нагорода – наперсний хрест (2024).
Домашня адреса: вул. Незалежності, 118, с. Угринів, Тисменицького р-ну.
Третій священик: ПРОТОІЄРЕЙ ВОЛОДИМИР ІЛЛІЧ РЕЙКАЛО
Протоієрей Володимир Ілліч Рейкало народився 13 березня 1983 року в селі Кричка Богородчанського району Івано-Франківської області.
Висвячений у сан священика 8 серпня 2010 року архиєпископом Івано-Франківським і Галицьким Іоасафом (Василиківим).
Освіта: Івано-Франківський богословський інститут (2008 – бакалавр філософії (релігієзнавства); 2009 –магістр богослов’я).
Остання нагорода – сан протоієрея (2015).
Одружений, виховує двох дітей.
Четвертий священик: ПРОТОІЄРЕЙ МИХАЙЛО ІГОРОВИЧ БІГУН
ВІЙСЬКОВИЙ КАПЕЛАН
Протоієрей Михайло Ігорович Бігун народився 21 листопада 1998 року в селі Збора, Калуського району, Івано-Франківської області.
Освіта: 2005 – 2014 рр.– навчався у Володимир-Волинській загальноосвітній школі №2 I – III ступенів.
2014 – 2018 рр. – навчався у Володимир-Волинському агротехнічному коледжі.
2018 – 2021 рр. – навчався в Прикарпатському інституті ім. М. Грушевського Міжрегіональної академії управління персоналом, де здобув диплом “Бакалавра” за спеціальністю “Право”.
2019 – 2021 рр. – навчався на кафедрі військової підготовки Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника.
2019 – 2023 рр. – навчався у Івано-Франківському богословському інституті, де здобув диплом “Бакалавра”.
06 лютого 2022 року Митрополитом Івано-Франківським і Галицьким Іоасафом рукоположений у сан диякона.
04 вересня 2022 року Митрополитом Івано-Франківським і Галицьким Іоасафом рукоположений у сан священника.
04 січня 2023 року призначений на посаду військового капелана батальйону охорони в/ч А1349.
14 грудня 2024 року Митрополитом Івано-Франківським і Галицьким Іоасафом піднесений до сану протоієрея.
Одружений, виховує двох синів.
Остання нагорода – сан протоієрея (2024).
Домашня адреса: вул. Вишнева 11, с. Угринів, Івано-Франківський район.
Пʼятий священик: ПРОТОІЄРЕЙ ОЛЕКСІЙ ПЕТРОВИЧ ПИСАРЧУК
ВІЙСЬКОВИЙ КАПЕЛАН
Протоієрей Олексій Петрович Писарчук народився 12 жовтня 1999 року в селі Росільна, Богородчанського району, Івано-Франківської області.
Рукоположений у сан диякона 27 лютого 2022 року митрополитом Івано-Франківським і Галицьким Іоасафом (Василиківим).
Рукоположений у сан священика 26 лютого 2023 року митрополитом Івано-Франківським і Галицьким Іоасафом (Василиківим).
З березня 2024 року призначений військовим капеланом.
25 серпня 2024 року піднесений до сану “Протоієрея” митрополитом Івано-Франківським і Галицьким Іоасафом (Василиківим).
Освіта: Івано-Франківський богословський інститут (2020 – бакалавр, 2022 – магістр богослів’я); Навчально-науковий юридичний інститут ПНУ ім. В. Стефаника (2020 – бакалавр, 2022 – магістр, спеціальність “Право”).
Одружений.
Остання нагорода – сан протоієрея (2024).
Шостий священик: ІЄРЕЙ СВЯТОСЛАВ ШИНКАРУК
ВІЙСЬКОВИЙ КАПЕЛАН
Ієрей Святослав Шинкарук народився 18 серпня 1984 року у селі Космач Косівського району, Івано Франківської області.
5 лютого 2023 року рукоположений у сан “Диякона”, Блаженнішим митрополитом Київським і всієї України Епіфанієм.
12 лютого 2023 рукоположений у сан “Священника”, Блаженнішим митрополитом Київським і всієї України Епіфанієм.
19 вересня 2023 року призначений штатним священником “Борисо-Глібського собору”, м. Вишгород.
26 квітня 2024 року нагороджений камилавкою.
20 вересня 2023 року отримав мандат на право здійснення військової капеланської діяльності.
08 березня 2024 року наказом головнокомандувача Національної гвардії України призначений на посаду начальник служби військового капеланства в/ч 3072.
Освіта: Київська православна богословська академія (“спеціаліст богословʼя” – 26 червня 2007 року); Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича (викладач релігієзнавчих дисциплін – 30 червня 2007 року), Національний університет “Острозька академія” (магістр богословʼя – 26 червня 2008 року).
Одружений.
Остання нагорода – камилавка (2024).
