Сьогодні, у пʼяту неділю після Пʼятдесятниці, у Свято-Троїцькому кафедральному соборі відбулись дві Божественні літургії.
Другу, соборну літургію, очолив протоієрей Іван Телятинський. Отцю-настоятелю співслужили: протоієрей Любомир Малофій, протоієрей Петро Гава, протоієрей Роман Василиків, і протодиякон Михаїл Мельник, який прочитав Євангеліє дня. Апостола дня прочитав Іван Владика.Службу Божу прикрашав своїм співом Митрополичий хор під керівництвом заслуженого працівника культури України Михайла Замрозевича.
Під час Богослужіння лунали особливі молитовні прохання за захисників і захисниць України, за владу та побожний народ, і за спокій душ усіх полеглих воїнів нашої Батьківщини та мирних жителів; віряни вознесли спільні молитви до Спасителя за мир в Україні.
Проповідь з повчальним словом до парафіян собору виголосив настоятель отець Іван, подякував присутнім за спільну молитву та закликав на всіх Боже благословення. Традиційно після літургії розпочались щоденні молебні.
Сьогоднішнє Євангеліє відкриває нам дуже важливу істину. Господь ніколи не перестає бачити людину. Навіть тоді, коли вона вже не має сил просити про допомогу, Христос Сам приходить їй назустріч. Там, де інші бачили лише страх і небезпеку, Він побачив людей, яких потрібно було визволити.
Околиця міста, на якій відбулася зустріч із сьогоднішнього Євангелія, була місцем, де не могли знайти спокою люди, яких мучили біси. Через страх перед ними ніхто не наважувався проходити тією дорогою. Христос, ступивши на ту землю, зустрічає двох біснуватих. Демони першими називають Його Сином Божим і, тремтячи перед Його владою, просять дозволити їм увійти в стадо свиней. Господь, бачачи страждання цих людей, звільняє їх від бісівської неволі.
Здавалося б, після такого чуда жителі міста мали б із радістю зустріти Спасителя. Але сталося навпаки. Побачивши те, що сталося, вони попросили Христа залишити їхню землю. Господь не сперечається і не примушує прийняти Його. Він сідає в човен і повертається до Капернаума.
Інші записи
ПРИВІТАННЯ
