Преподобний Іоан Кукузель, родом із Діррахії (Болгарія), у дитинстві залишився сиротою. Маючи дуже гарний голос, вступив до придворної Константинопольської школи, де за свої обдарування здобув прихильність імператора Іоана Комнена (1118-1143 рр.) та став першим придворним співаком.
Але принади імператорського двору нудили Боголюбивого юнака. Не бажаючи залишатися серед достатку та розкоші, уникаючи вступу в шлюб, який готувався для нього імператором, юний Іоан став шукати шляхи покинути столицю та сховатися у віддаленій пустелі. Волею Божою, зустрівшись з Афонським старцем – ігуменом, який прибув до Константинополя в монастирських справах, Іоан відкрив йому свій намір і з його благословення разом із ним пішов на Святу Гору.
Там його прийняли, постригли в чернецтво та доручили йому пасти монастирське стадо. Йдучи зі стадом у далекі Святогірські пустелі, юнак міг на самоті безперешкодно віддаватися молитві, Богомислію та співу Божественних гімнів. Ангельська краса його голосу зачаровувала навіть тварин, які збиралися навколо пастуха та як заворожені слухали його.
Через свою скромність та смиренність юний співак не відкривав братії свого дару. Тільки одного разу зворушливий пастушачий спів вразив одного пустельника, і він сповістив ігумена про чудового співака. Юний Іоан відкрився, що він колишній придворний співак, і слізно благав ігумена залишити його на колишньому пастушачому послуху.
Боячись немилості імператора, який міг знайти свого улюбленця та повернути зі Святої Гори, ігумен сам їздив до Константинополя, розповів імператорові все про долю колишнього його підданого та просив не перешкоджати молодому ченцеві йти обраним ним рятівним шляхом.
Відтоді Іоан Кукузель щонеділі та в інші свята співав у соборі. За свій спів святий удостоївся великої милості Самої Божої Матері: одного разу після акафісту, проспіваного перед іконою Богородиці, святому Іоану в тонкому сні з’явилася Сама Богоматір і сказала йому:
“Співай та не переставай співати. Я за те не залишу тебе”.
При цих словах Вона вклала в руку Іоана золоту монету та стала невидимою. Монета була підвішена до ікони, і відтоді від ікони та монети стали відбуватися чудеса.
Згодом Божа Матір ще раз з’явилася святому Іоану та зцілила його від важкої хвороби ніг, викликаної довгим стоянням у храмі. Залишок днів святий Іоан провів у посилених аскетичних подвигах. Передбачаючи час кончини, він попрощався з братією, заповівши поховати себе в створеній ним Архангельській церкві. Церковні півчі шанують святого Іоана Кукузеля своїм особливим покровителем.
Майстерний співак, преподобний Іоан Кукузель багато потрудився і в науці про церковний спів і заслужено здобув собі звання магістра та доместика: він сам виправляв і складав мелодії для церковних стихир, тропарів і кондаків і для всієї церковної служби; перекладав тексти піснеспівів, писав свої тропарі.
За рукописами відомі такі його твори: “Книга, що охоплює, при Божому зволінні, усю послідовність церковного чину, складену магістром паном Іоаном Кукузелем”. – “Послідовності, складені магістром Іоаном Кукузелем, з початку великої вечірні навіть до кінця Божественної літургії”. – “Наука про спів і співочі знаки з усім законоположенням для руки та з усім устроєм співу” та ін. Мощі преподобного Іоана Кукузеля (цілком) знаходяться на Афоні в монастирі Велика Лавра.
