У часи, коли за ім’я Христове карали смертю, священномученик Кіндей, пресвітер, не зрікся свого покликання.
Він продовжував проповідувати Євангеліє, зміцнювати вірних і звершувати служіння, знаючи, чим це може завершитися.
Його заарештували, піддали жорстоким тортурам і стратили. Але мучителі змогли забрати лише земне життя — не віру, не надію і не любов до Христа.
Так Церква зберегла пам’ять про одного з тих пастирів, які засвідчили Євангеліє не лише словом, а й власною кров’ю.
Сьогодні приклад священномученика Кіндея нагадує нам: людину робить незламною не відсутність страждань, а вірність Богові серед випробувань.
