27 липня Церква вшановує одного з найбільш шанованих святих — цілителя, чудотворця, великомученика Пантелеймона. У цей же день ми відзначаємо і професійне свято усіх медичних працівників різних профілів та спеціальностей. Тож підносимо щирі молитви до святого Пантелеймона, небесного покровителя усіх лікарів та медиків, і сердечно дякуємо тим, хто знайшов та здійснив своє покликання у служінні людям, у лікуванні тіл і душ.
Народився святий Пантелеймон наприкінці ІІІ століття у місті Нікомидія (сучасне турецьке місто Ізміт), що знаходилося у Віфінії — провінції тодішньої Римської імперії.
Мати ж його, благочестива Єввула, була християнкою, але рано померла, тож малий Панталеон виховувався з батьком. Після закінчення школи граматики, юнака віддали на науку до відомого у Нікомидії лікаря Євфросина. Там він завдяки здібностям і старанню досяг значних успіхів. Крім відмінного знання свого ремесла Панталеон оволодів і мистецтвом красномовства. Маючи бездоганну поведінку та привабливу зовнішність, юнак потрапив у якості придворного лікаря до двору імператора Максиміана.
Цей імператор відомий в історії своїм жорстоким гонінням на християн: саме за його наказом в Нікомидії у 303 році було спалено близько 20 тисяч віруючих. Важливим поворотним моментом у житті Пантолеона стала зустріч зі старцем Єрмолаєм — пресвітером, який допоміг йому пізнати істинну Христову віру та сповна прийняти її. З Божою допомогою юнак зміг навіть навернути до християнства свого батька.
Як це часто буває, це викликало заздрість та неприязнь серед інших лікарів, які донесли імператору, ніби він хулить язичницьких божків і навертає ув’язнених до віри Христової. Через це святий Пантелеймон зазнав важких тортур і був страчений 27 липня 306 року.
Біля мощів святого мученика відбувалося безліч чудесних зцілень. Уже в IV столітті на його честь спорудили перші храми. Пізніше мощі святого Пантелеймона перенесли до Константинополя, потім частину їх — до Парижа. Частина мощів нині зберігається і в Пантелеймоновому монастирі на Афоні. У Києві часточка мощів святого вкладена в його ікону, яка знаходиться у лівій частині Володимирського кафедрального патріаршого собору.
Звертаючись у молитві до святого цілителя і великомученика Пантелеймона, просімо в нього сил і здоров’я, як тілесного, так духовного, а також зцілення для всіх, хто цього потребує!
Для святого цілителя дорогоцінною відплатою були повага та любов, які він знаходив у серцях тих, кого, з Божою допомогою, вилікував, кому допоміг. Він звершував благородну та важливу місію: виявляючи любов до ближніх — примножував добро у цьому світі, а силою молитви, творячи чудеса в ім’я Господа нашого Ісуса Христа — свідчив істинну віру, навертаючи людей до спасіння.
Важливу місію порятунку життя та здоров’я людей продовжують нині медики. Господь через них, через лікарів благодіє, допомагаючи хворим і рятуючи найцінніше — життя. Медична професія вимагає не тільки знань, але й віри, терпіння, витримки, людяності. Лікування людей в основі своїй є виконанням заповіді Божої про любов до ближнього через служіння нашому здоров’ю.
З особливою вдячністю ми сприймаємо таке служіння зараз — у тяжких і непередбачуваних умовах війни. Нині чітко видно, що медична професія — це служіння життю, це небайдужість, це милосердя та вияв любові до ближніх, часто великою ціною самопожертви з боку медиків. Бо і на полі бою, і в тилу після чергових обстрілів ворога вони рятують, незважаючи ні на що — ані на умови, ані на час доби, ані на можливу загрозу власній безпеці.
Тож у цей особливий день просімо у Господа для всіх наших лікарів, медичних працівників та волонтерів-медиків — Божого благословення, небесного захисту, зміцнення сил у служінні та всіх благ!
Інші записи
Дзвін памʼяті
