Настоятель собору протоієрей Іван Телятинський очолив всеношне бдіння напередодні третьої неділі після Пасхи, святих жінок-мироносиць.
Отцю Івану співслужили: протоієрей Василій Гнип, протоієрей Роман Василиків, протодиякон Петро Стецюк і протодиякон Михаїл Мельник.
Також завтра Церква вшановує праведних Йосифа Аримафейського і Никодима.
Святий Йосиф Аримафейський був таємним учнем Господа нашого Ісуса Христа. Як член синедріону він не брав участі в “раді та справі” юдеїв, котрі винесли смертний вирок Ісусу Христу. Після розп’яття та смерті Спасителя він насмілився піти до Пилата та просив у нього Тіло Господнє, Яке і віддав похованню за участю праведного Никодима, теж таємного учня Господа.
Вони зняли з Хреста Тіло Спасителя, обернули плащаницею та поклали в новому гробі, де нікого раніше не ховали (цей гріб святий Йосиф приготував заздалегідь для себе), у саду Гефсиманському, у присутності Богоматері та святих жінок-мироносиць. Приваливши важкий камінь до дверей Гробу, вони пішли (Ін. 19:37-42; Мф. 27:57-61; Мк. 15:43-47; Лк. 24:50-56).
Святий Никодим – таємний учень Ісуса Христа, родич єврейського законовчителя Гамаліїла. Після того, як святого першомученика архідиякона Стефана юдеї побили камінням, святе тіло його кинули без поховання на поживу звірам і птахам. Однак на другу ніч знаменитий юдейський законовчитель Гамаліїл, який почав схилятися до віри в Ісуса Христа як у Месію та захистив апостолів у синедріоні (Діян. 5:34-40), послав відданих йому людей узяти тіло первомученика. Гамаліїл віддав його похованню на своїй землі, у печері, недалеко від Єрусалима.
Коли помер таємний учень Господа, Никодим, який приходив до Нього вночі (Ін. 3:1-21; 7:50-52; 19:38-42), Гамаліїл також поховав його поблизу гробу архідиякона Стефана. Потім і сам Гамаліїл, який прийняв святе Хрещення разом зі своїм сином Авівом, був похований біля гробу первомученика Стефана та святого Никодима.
415 року мощі святих були чудесним чином знайдені й урочисто перенесені до Єрусалима архієпископом Іоаном разом із єпископами Єлевферієм Севастійським та Єлевферієм Єрихонським. Відтоді від мощей почали звершуватися зцілення.
Сьогодні ж Православна Церква України вшановує преподобного Феодосія, ігумена Києво-Печерського.
Преподобний Феодосій народився у просвіченій християнською вірою благочестивій родині княжого службовця у Василькові. Невдовзі, за повелінням князя, батьки переселилися в м. Курськ.
Юнак ріс у премудрості та любові Божій, щодня ходив до храму та з величезною увагою слухав там Божественну літургію. Залюбки читав духовні книги, передусім Святе Євангеліє. Усі дивувалися премудрості й розуму юнака, юний розум уже був спрямований на пошуки власного спасіння.
Якось до Курська завітали прочани, що йшли до Єрусалиму, і Феодосій умовив їх взяти його із собою. Пізньої ночі розпочався його перший шлях до Святих місць, який, на жаль, був недовгим. За кілька днів мати з меншим сином наздогнала втікача, жорстоко його побила й повернула додому.
Через деякий час блаженний Феодосій пішов до кузні та попросив скувати йому вериги із заліза, обвив їх навколо пояса і так ходив. Залізо було вузьке та врізалося в тіло, а він терпів, немов не відчуваючи ніякого болю. Побачивши це, мати зірвала з нього одяг і вериги та змусила надіти гарний одяг.
У 23 роки, Феодосій залишив Курськ і подався до Києва з твердим наміром стати ченцем. У Києві він довідався про преподобного Антонія та прийшов до його печери. На слізні прохання Феодосія, святий Антоній прийняв його до себе та за короткий час постриг у ченці.
Коли після чотирьох років розшуків мати знайшла преподобного Феодосія, він переконав її стати черницею, що вона згодом зробила в монастирі святого Миколая в Києві. Преподобний Феодосій був висвячений у ієродиякони, а потім – у ієромонахи.
Сам преподобний був у всьому прикладом для братії: носив воду, рубав дрова, працював у пекарні, носив найпростіший одяг, раніше за всіх приходив до церкви та на монастирські роботи. Окрім аскетичних подвигів, преподобний Феодосій відрізнявся великим милосердям до бідних і любов’ю до духовної освіти, прагнув прихилити до них і свою братію.
В обителі він влаштував особливий будинок для проживання убогих, сліпих, розслаблених і на утримування їх виділяв десяту частку монастирських прибутків. Крім того, щосуботи посилав цілий віз хліба ув’язненим.
Також преподобний після примноження на Київських пагорбах братії монастиря запровадив у ньому Студійський чернечий устав. Згодом від Печерського монастиря всі руські монастирі прийняли саме цей устав, переданий преподобним Феодосієм.
Прославився преподобний Феодосій не тільки тим, що завдяки його молитвам ще за його життя сталося багато чудес, а й тим, що навіть київський князь Ізяслав приходив до нього за порадою та духовним повчанням. І ніколи не відмовляв йому преподобний, вказуючи на те, яким необхідно бути князю в управлінні, щоб досягнути Царства Небесного.
Після хвороби святий відійшов до Бога 1074 р. Того року молитвами преподобного Феодосія примножилися всякі блага в його монастирі, і на землях був достаток, і був приплід худоби в небувалих розмірах. І донині безліч чудес відбуваються по молитвам засновника святої Печерської обителі.
Розклад Богослужінь на завтра:
07:30 БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ
10:00 СОБОРНА БОЖЕСТВЕННА ЛІТУРГІЯ
12:00 Молебні: за недужих, за страждаючих від недуги пияцтва, до Пресвятої Богородиці (Маївка) (послідовно)
15:00 Акафіст подячний “Слава Богу за все”
17:30 Вечірня з акафістом Воскресінню Христовому
Інші записи
Вечірнє Богослужіння у Свято-Троїцькому кафедральному соборі
