Перенесення з Єрусалима до Костянтинополя мощів святого першомученика архідиякона Стефана відбулося близько 428 року. Після того, як юдеї побили святого Стефана камінням, його тіло кинули без поховання на поживу звірам і птахам. Однак наступної ночі знаменитий юдейський законовчитель Гамаліїл, який став схилятися до віри в Ісуса Христа як у Месію та захистив апостолів у синедріоні (Діян. 5:34-40), послав відданих йому людей узяти тіло першомученика. Гамаліїл віддав його похованню на своїй землі, у печері недалеко від Єрусалима.
Коли помер таємний учень Господа Никодим, який приходив до Нього вночі (Ін. 3:1-21; 7:50-52; 19:38-42), Гамаліїл також поховав його біля гробу архідиякона Стефана. Потім і сам Гамаліїл, який прийняв Святе Хрещення разом зі своїм сином Авивом, був похований біля гробу першомученика Стефана та святого Никодима.
У 415 році мощі святих були дивовижним чином знайдені й урочисто перенесені до Єрусалима архієпископом Іоаном разом із єпископами Єлевферієм Севастійським і Єлевферієм Єрихонським. Відтоді від мощей стали звершуватися зцілення.
Згодом, за царя Феодосія Молодшого (408–450), мощі святого першомученика Стефана було перевезено із Єрусалима до Костянтинополя. Їх поклали в церкві на честь святого диякона Лаврентія, а після створення храму на честь першомученика Стефана перенесесли туди 2 серпня.
