Пимен Багатохворобливий народився на світ хворим, хворим і виріс. Часто просив він батьків віддати його до монастиря, аби постригтися в чернечий образ. Але вони, як чадолюбні батьки, бажаючи, щоб після їхньої смерті він був їхнім спадкоємцем, перешкоджали йому.
Одного разу він занеміг надзвичайно, і не думали, що він буде живим. Тоді примушені необхідністю батьки принесли його до Печерського монастиря. Вони попросили преподобних отців, які жили в ньому, молитися за їхнього сина, щоб зцілився він від недуги.
Преподобні ті отці, потрудившись багато в молитвах, нічим не полегшили стан хворого. Так було тому, що сам він не просив собі у Господа здоров’я. Радше, він просив посилення хвороби, аби, якщо одужає, не бути взятим батьками із монастиря та не втратити, чого бажає.
Оскільки батько та мати його, не відходячи від нього, не дозволяли йому постригтися, він був дуже сумний. І він став старанно молити Бога виконати бажання його, якими Сам Він знає шляхами.
Ігумен же, сильно здивувавшись, став всіляко розшукувати, хто постриг Пимена, але не знайшов. Тоді всім стало зрозуміло, що то була справа Всевишнього Промислу від Бога через Його святих ангелів.
Пимен, за передреченням тих, хто постриг його, лежав багато років у хворобі дуже тяжкій та неприємній. Так що і ті, котрі служили йому, як хворому, гребували ним і часто залишали його в голоді й спразі на два або на три дні. Він же з радістю терпів все та дякував Богові за все. Доблесний же страждалець та праведного Іова істинний наслідувач, святий Пимен, безперестанку дякуючи Богові, лежав у стражданнях своїх двадцять років.
Настав час кончини його. І було знамення в Печерському монастирі: з’явилися три вогненні стовпи вночі над трапезою, піднімаючись на верх церкви. Господь відає, що пророкувало те знамення, але істинно було, що Той, Хто «робить буревії посланцями Своїми, служителями Своїми — палаючий вогонь» (Пс. 103:4), уже прислав ангелів Своїх по душу Багатостраждального Пимена, наче по Лазареву (Лк. 16:22). Бо того дня Багатостраждальний раптово став здоровий та вповідав, що, як передрікли ті, хто постригав його, його кінець наблизився. Вставши, він обходив усі келії, кланяючись усім і просячи прощення.
