Особливо важливою є молитва за померлих, тому що спочилі самі за себе не можуть помолитись. Нас же, тих, хто живе тут на землі, спонукає до молитви як за живих, так і за померлих любов – найголовніша чеснота, яка за словами апостола Павла:
«довготерпить, милосердствує, любов не заздрить, любов не вихваляється, не пишається, не безчинствує, не шукає свого, не гнiвається, не замишляє зла, не радiє з неправди, а радіє iстинi; усе покриває, всьому йме вiру, всього сподiвається, все терпить… нiколи не минає, хоч i пророцтва скiнчаться, i мови замовкнуть, i знання зникне» (1 Кор. 13:4-8).
Михайлівська поминальна субота сприяє не лише згадуванню минулих поколінь, але і є нагадуванням нам, присвячувати увагу живим зв’язкам з нашими родичами та близькими. Такі дні особливі пам’яттю, що наші молитви та добрі справи можуть впливати на долю душ наших близьких в цьому світі та у вічності.
Таким чином, Михайлівська поминальна субота є часом для духовного збагачення, молитви та вшанування тих, хто вже покинув цей світ. Вони допомагають нам пам’ятати про важливість нашої родинної та духовної спільноти, надаючи нам можливість підтримувати зв’язок із покійними та пройти свій власний духовний шлях з усвідомленням того, що віра та надія на вічне життя завжди живе в наших серцях.
