Шість років тому у Святій Софії Київській відбувся доленосний Об’єднавчий Собор, який перегорнув сторінку попередніх розділень, з’єднавши українське православ’я довкола Київського престолу, а також одноголосно утвердивши єдину помісну Українську Православну Церкву, обравши її Предстоятеля – Блаженнійшого Митрополита Київського і всієї України Епіфанія.
Ту подію важко переоцінити: ми подолали минулі розділення, зовнішню штучну ізоляцію і нарешті втілили мрію багатьох поколінь українців – наша Церква нині є автокефальною, тобто незалежною, визнаною, рівноправною з іншими помісними Православними Церквами світу. І все це – результат природного процесу, це результат вільного єднання, вільного братерства, вільного волевиявлення і народного спільного прагнення, надії, віри.
За ці шість років багато було і є нині викликів перед нами – як зовнішніх, так і внутрішніх. Дотепер тривають намагання зруйнувати чи знецінити досягнення Об’єднавчого Собору. На жаль, досі серед православних українців є певне число тих, хто ще залишається в духовних путах московського режиму, отруєні псевдо-релігійним вченням «русского міра», введені в оману московською патріархією, цією штучною й небезпечною кремлівською інституцією. Але ми віримо, що і вони пізнають правду та скинуть з себе духовне ярмо.
А нам належить працювати далі: бути зі своїм народом, утверджувати єдність і братерство, допомагати, підтримувати, боротися зі злом, наближаючи перемогу. Тож дякуємо Богові за всі благодіяння щодо нас і підносимо Йому подячні молитви, визнаючи, найперше, що Об’єднавчий Собор 15 грудня 2018 року був справді виявом дії Духа Святого і благословенням для нашого побожного українського народу. Слава Ісусу Христу!
День 15 грудня назавжди буде знаковим і пам’ятним: це день проведення у 2018 році історичного Об’єднавчого Собору, який поєднав гілки українського православ’я в єдину помісну Українську Православну Церкву. Сьогодні – шоста річниця цієї історичної події, шоста річниця «народження» нашої єдиної помісної Православної Церкви України, створення якої було одноголосно підтримане усіма делегатами Собору, присутнім єпископатом, духовенством, вірянами.
Ці перші шість років нашого повноцінно ствердженого автокефального буття пролетіли ніби швидко, але вони були плідними і повчальними, насиченими різними подіями, випробуваннями, досягненнями, життєвими уроками. Ми успішно пройшли етап свого становлення як всередині країни, так і поміж міжнародної релігійної спільноти. А нині наша Церква – на шляху подальшого утвердження. І ми на ньому не самі: з нами наші віряни, наша держава, наші друзі, партнери, інші помісні Церкви-Сестри і наша Церква-Матір.
Слава Богу за все! Цінуймо цей великий дар духовної єдності й незалежності, який ми маємо, примножуймо його, утверджуймо, аби його не змарнувати, не втратити і в належний час дати гідну відповідь – і перед людьми, і перед Богом.
Інші записи
Вечірнє Богослужіння у Свято-Троїцькому кафедральному соборі
