Завдяки глибокій та діяльній любові, безстрашності, відданості та довірі до Бога жінки-мироносиці стали першими з людей, хто почув звістку про Христове воскресіння. Мироносицями називаємо ми їх тому, що ранньої години після завершення приписаного законом спокою суботи вони, взявши миро (тобто дорогоцінну запашну олію), поспішили до гробу Спасителя, щоби намастити Його тіло миром.
Вони прямували до тієї печери, в яку, як вони бачили, поклали тіло Христове і вхід закрили великим каменем. Вони не сподівалися побачити воскреслого Христа, вони навіть не знали, хто допоможе їм відвалити камінь від дверей гробу. Але йшли, дбаючи, найперше, про те, що було у їхніх силах, і що вони могли зробити для свого Вчителя.
І як винагороду за цю віру та віддану любов саме жінки-мироносиці отримали першими радісну звістку про Христове воскресіння. «Чого шукаєте Живого між мертвими? Нема Його тут, Він воскрес» (Лк. 24: 5 – 6) – почули вони слова ангела. І звістка ця, отримана через жінок-мироносиць, досі лунає по цілому світу, особливо у священні пасхальні дні, коли нею ми, християни, вітаємо одне одного: Христос воскрес!
Сердечно вітаємо всіх наших вірянок, наших дорогих сестер у Христі, зі святом! Сьогодні – День святих жінок-мироносиць, в який Церква по-особливому шанує та молиться за жіноцтво. Цей день є церковним жіночим святом, коли ми акцентуємо увагу на винятковій ролі жінок в історії людства, в історії християнства, в історії нашого спасіння.
Дороге жіноцтво! Прийміть нашу увагу, підтримку та подяку за ваше служіння, самовідданість, хоробрість, надійність, за вашу віру та любов до Церкви, до ближніх, за ваші добрі справи, які рятують та змінюють світ на краще.
Усі ви, кожна на своєму місці, духовно долучаєтесь до тих святих мироносиць, які багато століть тому за свою відданість та любов удостоїлися першими дізнатися про Воскресіння Господнє від ангела та стали першими вісницями цієї благословенної новини серед людей. Саме жінки-мироносиці повідомили цю радісну звістку про перемогу життя над смертю святим апостолам, а тому, фактично, вони стали апостолами для самих апостолів.
Несіть своє миро з любов’ю – до кожного на своєму життєвому шляху. Нехай приклад святих жінок-мироносиць надихає вас робити будь-яку повсякденну справу старанно, віддано, за совістю та заповідями Божими, а молитовне заступництво святих мироносиць буде вам допомогою у всі дні життя!
Приклад жінок-мироносиць навчає нас, дорогі брати та сестри, кількох важливих речей. Найперше – ніколи не втрачати надію на Бога. Навіть коли нам здається, що ми опинилися у безвиході, що все втрачене, що порятунку немає – все одно, надія наша на Бога повинна залишатися непохитною. Наступна настанова від мироносиць для нас – це діяльна любов. І третя настанова від прикладу жінок-мироносиць, яка прямо пов’язана з попередньою, – це спонукання творити добрі діла за нашими силами та можливостями.
Приклад жінок-мироносиць вчить нас ніколи не втрачати надію, робити все від нас залежне та потрібне, творити добрі діла за нашими силами та можливостями. Кожна, нехай і маленька, добра справа свідчить про маленьку перемогу над злом у цьому світі та наближає велику перемогу. Тож діймо – заради блага та добра кожен на своєму місці, в міру своїх сил і можливостей, з любов’ю в серці та вірою в Бога!
Тож, дорогі брати та сестри, вшановуючи сьогодні жінок-мироносиць, навчімося від них діяльної любові, яка у посильних справах, навіть звичайних, повсякденних, примножує добро та правду. І якщо матимемо таку любов – то вона приведе нас до перемоги над злом і блаженного вічного життя.
Інші записи
Вечірнє Богослужіння у Свято-Троїцькому кафедральному соборі
