Лише Господь, наш Творець, має джерело буття Сам у Собі. А все творіння, в тому числі й людина, має джерело життя в Бозі. І втрачаючи єдність з Богом людина уподібнюється до розбитої посудини, з якої виливається вода. Вона стає подібною до лампади, в якій вигоріло масло і вона гасне, бо не має як підтримати світло в собі. Через гріх людина уподібнюється дереву, в якого підрубане коріння – воно скоро засихає, бо не має як живитися від землі.
Хвороби не були притаманними людині від початку, але є наслідком того руйнування в людській природі, яке вчинив гріх. Відтак немає людини, яка би не хворіла – бо, як свідчить Писання, грішними є всі ми. Але у хворобах наших, як ми можемо побачити на нинішньому євангельському прикладі, виявляється та дія Промислу Божого, спрямованого на спасіння людини. Бо властивість Промислу Божого є в тому, щоби зло зупиняти та спрямовувати до добрих наслідків.


















