Дорогі брати та сестри! Сьогодні ми, відзначаючи велике свято Успіння Пресвятої Богородиці, згадуємо про життя Пречистої Діви Марії, про Її служіння у цьому світі, про завершення Її земного шляху, який був дуже непростим і сповненим різних випробувань та навіть страждань.
Завершення земного шляху Пресвятої Богородиці було дуже незвичайним. Вона не померла, не упокоїлась – Вона умиротворилась, ніби заснула на короткий час, перейшовши від тимчасового життя до вічного, бо Самим Сином Своїм була прийнята в Царстві Його. Вона не померла, Вона живе у вічності, звершуючи материнське служіння. Її життя тут виявляється у незліченних храмах, зведених і названих на Її честь, засвідчується у наших молитвах, в чудотворних образах, у численних чудесах, які здійснюються на славу Божу.
Після Свого Успіння Божа Матір стала Матір’ю усіх людей, які вірують в Господа. Про всіх Вона піклується, захищає й оберігає. Немає жодної віруючої православної людини на землі, яка б не зверталася до Неї в час скрути, скорботи, хвилювання, суму чи розпачу. І Вона допомагає – зігріває душу Своєю материнською любов’ю й ніжністю, окрилює надією та заспокоює.
Тому, святкуючи Успіння Пресвятої Богородиці, ми дякуємо нашій Матері, Пречистій Владичиці, за незліченні вияви милості, турботи й любові. І дякуючи, ми просимо Її також і надалі не залишати нас без піклування, спрямовувати нас до блага та охороняти від усякого зла.
З особливими почуттями ми просимо Пресвяту Богородицю в цей час війни та терору окупантів – захистити наш народ від зла, наблизити перемогу над агресором та утвердити справедливий мир в Україні! Пресвята Богородице, спаси нас!








