Сьогодні, у четверту неділю Великого посту, прп. Іоана Ліствичника, у Свято-Троїцькому кафедральному соборі відбулись дві Божественні літургії за чином святителя Василія Великого.
Другу, соборну літургію, очолив протоієрей Іван Телятинський. Отцю-настоятелю співслужили: протоієрей Тарас Дмитрук, протоієрей Петро Гава, протоієрей Василій Гнип, протодиякон Петро Стецюк, який прочитав Євангеліє дня, і протодиякон Михаїл Мельник, який прочитав Апостола дня. Службу Божу прикрашав своїм співом Митрополичий хор під керівництвом заслуженого працівника культури України Михайла Замрозевича.
Проповідь перед Причастям вірних виголосив отець Василій, а вкінці недільної літургії до парафіян собору з повчальним словом звернувся настоятель отець Іван, подякував присутнім за спільну молитву та закликав на всіх Боже благословення.
Церква, нагадуючи нам про життя та настанови преподобного Іоана Ліствичника саме в час Великого посту, тим самим спонукає нас бути пильними, навчатися на прикладі святих, як правильно працювати над викоріненням гріхів та зростанням у чеснотах. Церква спонукає і нас до навчання, до духовної обачливості, до послуху корисним настановам на шляху зростання.
Преподобний Іоан Ліствичник шанується Святою Церквою як великий подвижник та автор чудового духовного творіння, званого “Ліствицею”, тому преподобний і отримав прозвання Ліствичника. У “Ліствиці” (“Драбина досконалості” або “Драбина до раю”) він вчив віруючих різними ступенями чесноти підніматися до християнської досконалості.
Про походження преподобного Іоана майже не збереглося відомостей. Він був сином святих Ксенофонта та Марії. Шістнадцяти років отрок Іоан прийшов у Синайський монастир. Наставником і керівником преподобного став авва Мартирій. Після чотирьох років перебування на Синаї святий Іоан Ліствичник був пострижений у чернецтво. Один із присутніх під час постригу, авва Стратигій, передбачив, що він стане великим світильником Церкви Христової.
Протягом 19-и років преподобний Іоан подвизався в послуху своєму духовному батькові. Після смерті авви Мартирія преподобний Іоан обрав самітницьке життя, пішовши в пустельне місце, що зветься Фола, де провів 40 років у подвигу безмовності, посту, молитви та покаянних сльозах.
У преподобного Іоана був учень, чернець Мойсей. Одного разу наставник наказав своєму учневі наносити в сад землі для грядок. Виконуючи послух, чернець Мойсей через сильну літню спеку приліг відпочити під тінню великої скелі. Преподобний Іоан Ліствичник перебував у цей час у своїй келії та відпочивав після молитовної праці. Раптово йому з’явився чоловік поважного вигляду та, розбудивши святого подвижника, з докором сказав: “Чому ти, Іоане, спокійно відпочиваєш тут, а Мойсей перебуває в небезпеці?”.
Преподобний Іоан негайно прокинувся та став молитися за свого учня. Коли його учень повернувся ввечері, преподобний запитав, чи не сталося з ним чогось поганого. Чернець відповів: “Ні, але я наразився на велику небезпеку. Мене ледь не розчавив великий уламок каменю, що відірвався від скелі, під якою я опівдні заснув. На щастя, мені привиділося уві сні, що ти кличеш мене, я підхопився та кинувся тікати, а в цей час із шумом упав величезний камінь на те саме місце, з якого я втік…”.
Про спосіб життя преподобного Іоана відомо, що харчувався він тим, що не заборонялося статутом пісного життя, але – помірно. Обдарований високим проникливим розумом, навчений глибоким духовним досвідом, він із любов’ю повчав усіх, хто приходив до нього, направляючи їх до спасіння.
Але коли з’явилися деякі, які через заздрість дорікали йому в багатослів’ї, яке вони пояснювали марнославством, то преподобний Іоан наклав на себе мовчання, щоб не подавати приводу для осуду, і мовчав протягом року. Заздрісники усвідомили свою оману та самі звернулися до подвижника з проханням не позбавляти їх духовної користі співбесіди.
Приховуючи свої подвиги від людей, преподобний Іоан іноді усамітнювався в печері, але слава про його святість поширилася далеко за межі місця подвигів, і до нього безперестанку приходили відвідувачі всіх звань та станів, які прагнули почути слово повчання та спасіння.
У віці 75-и років, після сорокарічного подвижництва на самоті, преподобного обрали ігуменом Синайської обителі. Близько чотирьох років керував преподобний Іоан Ліствичник святою обителлю Синаю. Господь наділив преподобного під кінець його життя благодатними дарами прозорливості та чудотворення. Коли преподобному Іоану виповнилось 80 літ, він покинув ігуменство та незабаром спочив у Бозі в пустелі.
“Коли зацвіте в нас святе смирення, тоді почнемо ненавидіти всяку похвалу та славу людську. Коли ж дозріє воно, тоді не тільки будемо вважати за ніщо добрі діла свої, але й визнаємо їх мерзотними, бо ми щоденно докладаємо до ярма гріхів своїх усе нові й нові – через несвідоме марнотратство чеснот” – повчає нас преподобний Іоан Ліствичник.
Інші записи
Парастас за спочилим протоієреєм Іоаном Мудрейком
