Сьогодні, у двадцять першу неділю після Пʼятдесятниці, у Свято-Троїцькому кафедральному соборі відбулись дві Божественні літургії.
Другу, соборну літургію, звершив настоятель протоієрей Іван Телятинський, якому співслужили: протоієрей Любомир Малофій, протоієрей Петро Гава, протоієрей Роман Василиків і протодиякон Михаїл Мельник. Службу Божу прикрашав своїм співом Митрополичий хор під керівництвом заслуженого працівника культури України Михайла Замрозевича.
Під час Богослужіння лунали особливі молитовні прохання за захисників і захисниць України, за владу та побожний народ, і за спокій душ усіх полеглих воїнів нашої Батьківщини та мирних жителів; віряни вознесли спільні молитви до Спасителя за мир в Україні.
Проповідь перед Причастям вірних виголосив отець Роман, а вкінці Богослужіння до парафіян собору з повчальним словом звернувся настоятель отець Іван, подякував усім присутнім за спільну молитву та закликав на всіх Боже благословення. Традиційно після літургії розпочались щоденні молебні.
З часу проповіді Христа між людей посіяне Його Слово, і кожного разу, коли воно зустрічає різні серця, дає різний плід. Саме про це сьогодні говорить Спаситель у євангельському читанні.
Господь зі Своєї любові до людей зробив усе можливе для нашого спасіння. Але щоб зерно Слова, посіяне Самим Богом, могло прорости, кожному з нас потрібно обробити свою землю — тобто серце. Бо без праці, без молитви, без бажання змінюватися навіть найкраще зерно не дасть плоду.
Нехай кожен із нас сьогодні подивиться у своє серце й чесно запитає себе: яке воно — кам’янисте, заросле терням, чи готове прийняти Боже Слово? Бо Господь продовжує сіяти, і навіть там, де, здавалось би, земля мертва, Його любов здатна дати життя. Тільки б ми не залишали цю ниву без праці й не втрачали віру, що з Божою допомогою кожне зерно може прорости й принести плід вічності.
Інші записи
Всенічне бдіння у Свято-Троїцькому кафедральному соборі напередодні другої неділі після Пʼятдесятниці, всіх святих землі Української
