Сьогодні, у день СВЯТИТЕЛЯ МИКОЛАЯ ЧУДОТВОРЦЯ, АРХІЄПИСКОПА МИР ЛІКІЙСЬКИХ, у Свято-Троїцькому кафедральному соборі відбулись дві Божественні літургії, традиційно після яких усі присутні отримали приємні гостинці від святого Миколая.
Другу, соборну літургію, очолив настоятель протоієрей Іван Телятинський, якому співслужили: протоієрей Петро Гава, протоієрей Роман Василиків і протодиякон Михаїл Мельник. Службу Божу прикрашав своїм співом Митрополичий хор під керівництвом заслуженого працівника культури України Михайла Замрозевича.
Проповідь перед Причастям вірних виголосив отець Петро, а вкінці Богослужіння до парафіян собору з повчальним словом звернувся настоятель отець Іван і привітав усіх зі святом.
Сьогодні ми вшановуємо святителя Миколая Чудотворця, архієпископа Мир Лікійських. Хоча час його життя та служіння віддалений від нас на 17 століть, його приклад віри та чеснот продовжує надихати в цілому світі все нові й нові покоління християн.
Святий показує нам добрий приклад, навіть більше – як живий та невтомний помічник всіх потребуючих, хто з вірою до нього звертається, Миколай Чудотворець і нині щедро від даного йому Богом дару благодаті подає духовну допомогу.
Тому ми маємо можливість не просто згадувати про чесноти та подвиги його життя в минулому – ми і нині звертаємося до святого Миколая, як до того, хто угодив Богові, хто чує звернені до нього прохання та у відповідь поспішає на допомогу.
Ми маємо обов’язок не лише сьогодні, у день свята, прославити Миколая Чудотворця та згадати про його життя, сповнене чеснотами, але справді повинні брати його за приклад, за правило, за образ і зразок для свого життя. Маємо навчатися від святителя Миколая, як від доброго вчителя. І тоді, за його заступництвом і з його допомогою, ми зможемо досягти багатьох добрих плодів для нашого духовного життя, йдучи шляхом спасіння до Царства Небесного.
Святитель Миколай, архієпископ Мир Лікійських, чудотворець, народився в забезпеченій аристократичній сім’ї на околиці Римської імперії в приморському місті Патари в Лікії (тепер це територія Туреччини). Потім його сім’я переїхала в портове місто Міри (сучасна назва Демре), де святитель і провів усе своє життя. Батьки назвали сина Миколаєм на честь дядька, єпископа Патарського. Ім’я його в перекладі з грецької означає «переможець народів», воно найточніше характеризує особистість та служіння цього святого.
З дитячих років Миколай досягав успіху у вивченні Святого Письма, удень не виходив із храму, а вночі молився вдома. Дядько спочатку поставив юнака на читця, а потім звів у сан пресвітера, зробивши його своїм помічником і доручивши говорити повчання пастві. Миколай зростав у благочесті та безперестанній молитві.
Після смерті батьків він роздав незаможним свої статки, щоб повністю присвятити себе служінню Богові. У питаннях людинолюбства та милосердя не було йому рівних.
Відоме перше діяння молодого Миколая: багатий сусід розорився та вирішив продати трьох доньок у будинок розпусти. Уночі він підійшов до будинку сусіда та кинув у вікно мішечок із золотими монетами, рятуючи від гріха і дівчат, і їхнього батька. Дослідники життя святителя припускають, що Миколаю тоді було лише 18 років.
Нелицемірна любов угодника Божого до людей принесла йому народне визнання як заступника та молитовника перед Богом. Після смерті єпископа Мир Лікійських Іоана його місце зайняв зовсім молодий пресвітер Миколай. Господь врятував його від смерті під час гонінь нечестивого Діоклетіана, а сам святитель Миколай врятував сотні людей і від хвороб, і від гонінь, і від гріха, і від загибелі, і навіть воскрешав померлих.
Миколай являв собою образ лагідного велелюбного пастиря, але в питаннях чистоти віри він був ревним і дерзновенним воїном Церкви Христової: розтрощував ідолів і перетворював на прах капища, присікав на корені неправодумство й марнославство, викривав закоренілих єретиків, лікував занепалих і тих, хто ухилився через незнання. Йому також приписують руйнування язичницьких храмів, зокрема храму Артеміди (Діани).
Правилом віри й образом лагідності називають святителя православні християни. Це найменування безпосередньо пов’язане з участю святого в роботі Нікейського Вселенського собору. Переказ говорить, що, коли він почув єретичне вчення олександрійського священика Арія про різні сутності Святої Тройці, то назвав Арія «божевільним богохульником» і під час гострої суперечки з Арієм, «не стерпівши богохульства, вдарив його по щоці…». У мінеї авторства митрополита Ростовського Димитрія (Туптала) пише, що саме через удар в лице Арія Миколая заарештували та зняли з нього сан, але до закінчення собору звільнили та виправдали, через явлення їм Ісуса Христа з Євангелієм і Матері Божої з омофором.
Святий Миколай врятував місто Мири від голоду, з’явившись капітанові корабля, завантаженого пшеницею. Потім він позбавив смерті трьох знатних городян, безневинно засуджених на смерть, яких із заздрощів обмовили перед намісником Лікії. Незважаючи на свої похилі літа, святитель, дізнавшись про майбутню кару, кинувся на порятунок городян і встиг зупинити ката, що вже заніс меч.
Чудовим угодником Божим, великим предстателем перед Господом і небесним покровителем називають святителя Миколая люди різних віросповідань по всьому світу. Миколай, чудотворець, відійшов до Господа вже глибоким старцем, але й понині допомагає всім, хто просить його заступництва.
1087 року італійські купці перенесли тіло святого з Мири й перевезли до Барі в Італії (де його мощі зберігаються по сьогодні).
Святий допомагав потопельникам, визволяв полонених, рятував від смертної кари невинних, зцілював хворих: повертав зір, мову, позбавляв кульгавості. Допомагав позбутися бідності, дарував їжу голодним, був помічником та заступником. Він швидко з’являвся там, де потрібна була допомога. І сьогодні він приходить до тих, кому необхідне його заступництво. Його чудес не злічити. Усе життя Миколая, чудотворця, було сповнене любов’ю до ближнього. Навіть смерть не зупинила його благородних справ, його чудеса звершуються і сьогодні.
Запрошуємо долучатись до акафісту Миколаю Чудотворцю, який відбувається щочетверга перед образом святителя о 15:00 у Свято-Троїцькому кафедральному соборі.





















