Божественна літургія у Свято-Троїцькому кафедральному соборі у день памʼяті ап. першомч. та архідиякона Стефана

На третій день святкування Різдва Христового вшановуємо святого апостола першомученика та архідиякона Стефана. Святкове Богослужіння у Свято-Троїцькому кафедральному соборі очолив настоятель протоієрей Іван Телятинський, якому співслужили: протоієрей Петро Гава, протоієрей Василій Гнип, протоієрей Роман Василиків, протодиякон Петро Стецюк, який прочитав Євангеліє дня, протодиякон Микола Повх, і протодиякон Михаїл Мельник, який прочитав Апостола дня.

Апостол першомученик та архідиякон народився у Єрусалимі на початку I століття після народження Христа. Він був першим, хто постраждав за віру в Христа, тому і Церква іменує його першомучеником. 

У книзі Діянь святих апостолів сказано, що після Вознесіння Господнього виникла потреба у збільшенні кількості служителів Церкви. Тоді апостоли скликали своїх учеників, які повинні були обрати з-поміж них сім побожних мужів, щоб вони могли допомагати апостолам, одним з яких і став святий Стефан. Апостоли, помолившись над ними, висвятили їх у диякони.

Святий апостол Стефан ревно служив Богові, проповідував Писання так, що навіть вороги не могли протистояти мудрості та Духові, Яким він говорив. Тому й призначили його старшим серед дияконів, тобто архідияконом. 

Після суперечки з членами синагоги, підбуривши народ, і старійшин, і книжників, святого схопили за звинувачення у хулі на Мойсея та на Бога й привели у синедріон. У своїй промові на суді він звинуватив їх у переслідуваннях пророків. Першомученика Стефана вивели за місто та каменували до смерті. 

Під час каменування був присутній юнак на імʼя Савл (апостол Павло), який вартував одяг вбивць. Перед смертю Стефан, спов­нений Духа Святого, глянувши на небо, побачив славу Божу й Iсуса, Який стояв праворуч Бога. Під час смерті святий молився за своїх мучителів і віддав свою душу у руки Господа. «І побили камiнням Стефана, який молився i говорив: Господи Iсусе, прийми дух мiй. I, ставши на колiна, викликнув гучним голосом: Господи, не вважай їм це за грiх! I, сказавши це, упокоївся» (Діян. 7:59-60).

Ми продовжуємо вшанування величної події Боговтілення. Ми продовжуємо прославляти Пречисту Діву, від Якої Бог воплотився та Яка єдина з людей удостоїлася особливого єднання з Творцем, давши людське життя Богу-Життєдавцю та ставши істинною Богородицею. І прославляючи подвиг Стефана, ми просимо у Господа, щоби Він усіх вірних Своїх, які за слово Євангелія продовжують зазнавати переслідувань у різних куточках світу, оборонив від злоби гонителів і мучителів.