На третій день святкування Різдва Христового вшановуємо святого апостола першомученика та архідиякона Стефана. Святкове Богослужіння очолив настоятель протоієрей Іван Телятинський, якому співслужили: протоієрей Тарас Дмитрук, протоієрей Роман Василиків, ієрей Іван Сандалович і протодиякон Михаїл Мельник.
Ми продовжуємо вшанування величної події Боговтілення. Ми продовжуємо прославляти Пречисту Діву, від Якої Бог воплотився і Яка єдина з людей удостоїлася особливого єднання з Творцем, давши людське життя Богу-Життєдавцю і ставши істинною Богородицею. І прославляючи подвиг Стефана, ми просимо у Господа, щоби Він усіх вірних Своїх, які за слово Євангелія продовжують зазнавати переслідувань у різних куточках світу, оборонив від злоби гонителів і мучителів.
Під час Божественної літургії лунали особливі молитовні прохання за захисників і захисниць України, за владу та побожний народ і за спокій душ усіх полеглих воїнів нашої Батьківщини та мирних жителів; віряни вознесли спільні молитви до Спасителя за мир в Україні.
Апостол першомученик та архідиякон народився у Єрусалимі на початку I століття після народження Христа. Він був першим, хто постраждав за віру в Христа, тому і Церква іменує його Першомучеником. У книзі Діянь святих апостолів сказано, що після Вознесіння Господнього виникла потреба у збільшенні кількості служителів Церкви. Тоді апостоли скликали своїх учеників, які повинні були обрати з-поміж них сім побожних мужів, щоб вони могли допомагати апостолам, одним з яких і став святий Стефан. Апостоли, помолившись над ними, висвятили їх у диякони.
Святий апостол Стефан ревно служив Богові, проповідував Писання так, що навіть вороги не могли протистояти мудрості та Духові, Яким він говорив. Тому й призначили його старшим серед дияконів, архідияконом.
Після суперечки з членами синагоги, підбуривши народ, і старійшин, і книжників, святого схопили за звинувачення у хулі на Мойсея і на Бога та привели у синедріон. У своїй промові на суді він звинуватив їх у переслідуваннях пророків. Першомученика Стефана вивели за місто та каменували до смерті.
Під час каменування був присутній юнак на імʼя Савл (апостол Павло), який вартував одяг вбивць. Перед смертю Стефан, сповнений Духа Святого, глянувши на небо, побачив славу Божу й Iсуса, Який стояв праворуч Бога. Під час смерті святий молився за своїх мучителів і віддав свою душу у руки Господа.
«І побили камiнням Стефана, який молився i говорив: Господи Iсусе, прийми дух мiй. I, ставши на колiна, викликнув гучним голосом: Господи, не вважай їм це за грiх! I, сказавши це, упокоївся» (Діян. 7:59-60).
Інші записи
