У нашій помісній Українській Православній Церкві існує благочестива традиція поминати померлих після свята Пасхи.
У різних регіонах України це відбувається по-різному, відповідно до місцевих традицій. Найчастіше це поминання починається від Світлого понеділка і триває до понеділка Фоминого тижня. У деяких регіонах таке поминання відбувається у другий та третій тижні після Пасхи, або в певні визначені дати у післяпасхальний період. З російського календаря у нас свого часу зʼявилася також традиція Радониці у вівторок Фоминого тижня. В Україні ж зазвичай поминальним був весь другий тиждень після Пасхи, який називався Провідним, а саме поминання називалося проводами, поминками або гробки.
Тому рішенням Священного Синоду від 14 липня 2024 року було встановлено позначити 2-й тиждень після Пасхи, починаючи від Фоминої неділі, як «Тиждень поминання померлих (Проводи)».
У ці дні ми згадуємо наших спочилих близьких, підносимо за них молитви. Традиційно також ми відвідуємо храми, місця поховання наших рідних. Принесіть до своїх спочилих щиру молитву, теплі спогади, вдячність та християнську любов.
Царство Небесне, вічна пам‘ять та вічний спокій усім померлим, за яких ми підносимо свої молитви!
У ці дні після Великодня ми звершуємо особливе поминання наших померлих. Молитва стає духовним зв’язком із ними, нашим дарунком їм і виявом любові – адже вони вже не можуть помолитися за прощення своїх гріхів, але ми можемо зробити це для них.
Наші померлі не втрачені, не загублені, зовсім ні! Пам’ятаймо: у Бога немає мертвих, у Нього усі живі, і ми віримо, що неодмінно зустрінемося з ними. Віримо – бо віримо у Христове воскресіння з мертвих та у загальне воскресіння в час другого пришестя Господа.
Піднесімо в ці дні особливі молитви за полеглих українських воїнів, які віддали життя захищаючи нас у цій війні. Помолімося за невинних жертв, жорстоко вбитих російськими військами, закатованих полонених, страчених цивільних – страчених лише за те, що вони були українцями, як і ми з вами. Молімося за спочилих рідних і близьких, за відомих нам і невідомих особисто, аби виявити щодо них любов і турботу, попіклуватися про їхню вічність.
Упокой, Господи, душі всіх від віку спочилих православних християн і всіх тих, хто своє життя віддав за волю і незалежність України, і всяку душу, яка спочила і Твоєї Милості потребує, і прости їм усі провини їхні, вільні й невільні, і даруй їм Царство Небесне, і створи їм вічну пам’ять!
Інші записи
Парастас за спочилим протоієреєм Іоаном Мудрейком
