Ігорівська ікона Божої Матері була створена наприкінці XIV – на початку XV століть та є варіантом Володимирської ікони. Її стиль відповідає давньогрецькому письму, і вона здавна вважається чудотворною, відомою численними копіями.
Особливу роль в історії ікони відіграв великий князь Ігор (у чернецтві – Гавриїл), який молився перед нею перед мученицькою смертю 19 вересня 1147 року. Його вбив розлючений натовп, а ікону, перед якою він молився, назвали Ігорівською. Вона була оздоблена срібною ризою з позолотою та пам’ятним написом.
Протягом століть до ікони зверталися віряни у скорботі, хворобах та життєвих труднощах, отримуючи зцілення та душевний спокій. Вона перебувала в Успенському соборі Києво-Печерської Лаври до середини ХХ ст., поки радянська влада не зробила її музейним експонатом.
У 1924 році почали реставрацію ікони, що викликало суперечки між вченими та релігійною громадою.
