Сьогодні, у 7-му неділю після Пасхи, ми вшановуємо пам’ять цілого легіону мучеників — воїнів, їхніх дружин і дітей, які обрали Христа понад власне життя.
Святий Мелетій був стратилатом — тобто воєначальником — і служив у малоазійській провінції Галатія. Він постраждав за віру в Ісуса Христа разом із мучениками Стефаном, Іоаном, Серапіоном, Калиником, Федором, Фавстом та 1218 воїнами, жінками та дітьми.
Як християнин він молився Богу про те, щоб зникла язичницька омана. Він разом із підвладними воїнами руйнував язичницькі капища.
За свою відкриту віру та сміливість він був схоплений та страчений разом із усіма, хто пішов за ним — цілою армією Христовою.
Браття та сестри, ці святі нагадують нам щось надзвичайно важливе — особливо сьогодні, коли наші воїни боронять рідну землю.
Бути воїном і бути християнином — не суперечність. Мелетій та його побратими показали: можна тримати зброю та водночас тримати у серці Христа. Можна служити Батьківщині та служити Богу.
