17 серпня Церква вшановує мучеників Стратона, Филипа, Євтихіана і Кипріана, які постраждали близько 303 року в Нікомидії.
Їхнє житіє залишило нам дивовижну подробицю. Вони приходили до місцевого цирку — туди, де натовп шукав видовищ, — і говорили людям про Христа. Їхнє слово було настільки переконливим, що люди почали залишати язичницькі поклоніння та навертатися до віри.
За це мучеників схопили. Їх віддали диким звірам — але ті не торкнулися святих. Після катувань Стратона, Филипа, Євтихіана і Кипріана кинули у вогонь.
Дорогі брати та сестри, ось навіщо нам читати житія святих. Не лише знати, як вони померли, а побачити, як вони жили до цієї останньої миті.
Ці четверо не чекали гонінь, щоб засвідчити свою віру. Вони говорили про Христа там, де жили, — серед людей, серед шуму, серед байдужості. І це дуже практичне запитання до нас: чи може людина, зустрівши мене, хоча б трохи наблизитися до Христа?
Не обов’язково великою проповіддю. Словом. Вчинком. Милосердям. Чесністю. Тим, як ми поводимося з ближнім.
Святі мученики Стратоне, Филипе, Євтихіане і Кипріане, моліть Бога за нас!
