Святі мученики Агафоник, Зотик, Феопрепій (Боголіп), Акиндин, Северіан та інші сповідники постраждали за Христа за часів імператора Максиміана. Їх били, тягли залізними гаками, морили голодом і спрагою, а потім стратили мечем.
Але навіть у муках вони славили Господа та зміцнювали один одного:
«Не зраджуйте Христа, бо любов Його вища за страх смерті».
Їхня смерть (305–311 рр.) стала свідченням великої перемоги — не меча, а віри. Церква згадує їх 22 серпня, як приклад непохитності й справжньої свободи — свободи від гріха й страху.
Сьогодні, коли й українці проходять через випробування війною, приклад мучеників нагадує: вірність Господу й любов до ближнього — це сила, яку не здолати жодному ворогу.
Святі мученики Агафонику, Зотику, Феопрепію, Акиндине, Северіане та всі з вами постраждалі, моліть Бога за нас і за Україну!
