Святий Кир жив у III ст. в єгипетському місті Олександрії за часів правління імператора Діоклетіана, жорстокого гонителя християн. Він був побожним лікарем, який не брав жодної винагороди, а закликав людей не грішити, бо недуги часто є наслідком грішного життя. Згодом він вступив до монастиря в Аравії. Бог дав йому чудесний дар лікувати недужих молитвою.
У місті Едесі в той час жив воїн Іоан, благочестивий християнин. На початку гоніння, він прийшов в Єрусалим і почув про святого Кира, став його розшукувати, пішов в Олександрію, потім в Аравію. Знайшовши святого Кира, Іоан всією душею прив’язався до нього та став його вірним послідовником.
Дізнавшись, що в Єгипті, у місті Канопе, схоплена християнка Афанасія з трьома юними дочками: Феоктисті – 15 років, Феодотії – 13 років та Євдоксії – 11 років, святі Кир та Іоан поспішили їм на допомогу. Вони відвідали їх у в’язниці та зміцнили в мужності перед майбутнім подвигом.
Дізнавшись про це, правитель міста схопив святих Кира та Іоана та, переконавшись у їхньому твердому та безстрашному сповіданні віри у Христа, віддав їх страшним тортурам на очах Афанасії та її дочок. Потім невинним дівчатам і матері відрубали голови, а Кира та Іоана убили мечем.
Коли святі безсрібники, мученики Кир та Іоан прославили Христа мученицькою смертю, побожні християни поклали їхні святі мощі у церкві святого Марка. При мощах діялися численні чуда.
Через сто років Олександрійський патріарх Кирило переніс частину святих мощей з Канопа в єгипетське місто Мануфін, щоб їхнім вшановуванням відвернути людей від забобонних обрядів. Згодом у Мануфіні на честь Кира та Іоана збудували церкву. Пізніше їхні мощі були перенесені до Риму, а звідти – до Мюнхена.
