ПРО ВЕЛИКУ (СТРАСНУ) СЕРЕДУ
Ніч з вівторка на середу Ісус Христос в останній раз перед Своєю смертю провів у Віфанії. Тут у будинку Симона прокаженого уготована була для Спасителя вечеря. Жінка-грішниця, довідавшись, що Він возлежить в будинку фарисеєвому, приступила до Нього з алабастровою посудиною миру цільного дорогоцінного та вилила Йому на голову, у знак своєї любові та благоговіння до Нього (Лк. 7:36-50). Учні Його шкодували про трату миру, вони говорили: що можна його було продати більше ніж за триста динаріїв і роздати убогим.
Але Ісус Христос заборонив бентежити жінку та похвалив її: вона добре діло зробила для Мене. Бо вбогих завжди маєте з собою та, коли захочете, можете їм добро творити; Мене ж не завжди маєте, сказав Він. Вона зробила що могла: заздалегідь помазала Моє тіло на погребіння. Істинно кажу вам: по всьому світу де тільки буде проповідане це Євангеліє, буде сказано про неї та про те, що вона зробила.
Так, за словом Христовим, добрим ділом слід вважати не одне благотворіння ближнім нужденним, а й посильне вираження любові до Бога та ближніх, не одне благотворіння ближнім, яких бачимо, але і приношення Самому Богу, Якого не бачимо, Який благодатно присутній у храмах!
Тим часом, коли Ісус Христос сидів при столі в будинку Симона, первосвященики, книжники та старійшини юдейські, постійно спостерігаючи за Господом, зібравшись у первосвященника Каяфи, радилися, як би взяти Ісуса Христа хитрістю та вбити. Але говорили: Та не у свято, щоб не сталось заколоту в народі.
Тоді до беззаконного зборища приходить Іуда Іскаріотський, один з дванадцяти учнів Ісуса Христа та пропонує: що дасте мені та я вам видам Його? 3 радістю прийняли неправедні судді підступний умисел Іуди, зараженого користолюбством, і дали йому тридцять срібняків. І з того часу невдячний учень шукав ручного часу щоб зрадити Спасителя світу (Мф. 26:3-16. Мк. 14:1-11).
Виконуючи слова Господа про жінку, яка за два дні до смерті Його помазала Спасителя миром: у всьому світі проповідує про те, що зробила ця жінка. Православна Церква у Велику Середу згадує особливо про жінку грішницю, що вилила миро на голову Спасителя, разом із тим викриває зрадництво Іудине.
