ПРО ВЕЛИКИЙ (СТРАСНИЙ) ВІВТОРОК
Ніч на вівторок Ісус Христос провів також у Віфанії, та у вівторок уранці знову прийшов у храм Єрусалимський та багато навчав у храмі та поза храмом (Мф. 24:1). Первосвященники та старійшини, чуючи притчі Його та розуміючи, що Він про них говорить, намагалися схопити Його та вбити. Але напасти на Нього відкрито не могли, оскільки боялися народу, який шанував Його за пророка (Мф. 21:46), був у захоплені від вчення Його (Мк. 11:18), слухав Його з насолодою (Мк. 12:37).
З Євангельських настанов, виголошених Ісусом Христом у вівторок, Церква обрала для повчання віруючих у цей день притчу про десять дів, як особливо відповідну часу Великої седмиці, в яку нам найбільше слід бадьоритись та молитися. Великий вівторок нагадує нам про десять дів, що знаменують перемогу непідкупного Владики.
Так починається Синаксар на Великий вівторок. Притчею про десять дів Православна Церква вселяє повсякчасну готовність до зустрічі небесного Жениха ціломудрістю, милостинею та невідкладним вчиненням інших благих діянь, зображених під імʼям єлею, приготованого мудрими дівами.
“Ціломудрість є високою, – говорить Церква, – але той, що зберігає її, нехай не забуває і про інші чесноти, особливо ж про милостиню, якою свіча цнотливості просвічується“.
Співобразно з притчею про десять дів, що обрана для повчання віруючих у Великий вівторок, Православна Церква і в своїх священних співах у цей день спонукає нас до виправлення нашої поведінки та ціломудрості, особливо уявою несподіваного пришестя Христового, Який прийде судити живих і мертвих.
Євангельську притчу про десять дів Церква нагадує для науки нам, у Великий вівторок, з давніх часів. Про неї згадує в цей день святий Ісидор Пелусіот, що жив на початку V століття. У VIII столітті Косьма Маіумський написав для Великого Вівторка двопіснець, що зараз виконується Церквою на ранній в цей день.
На ранній у Великий вівторок Православна Церква благовістить про злобу первосвященників і старійшин юдейських проти Ісуса Христа. Рада фарисеїв прийняла, щоб підловити Його на слові, щоб видати Його начальникам і старійшинам (Лк. 20:20), не усвідомлюючи при своєму духовному засліпленні, що над ними здійсняться слова пророка: і впадуть в яму, що її зробили.
Великий вівторок запрошує нас до тиші, молитви та духовної пильності. Як ті мудрі діви, маймо завжди в серці оливу віри, добрих справ та внутрішнього світла. Бо двері Царства Небесного зачиняються для тих, хто зволікає.
