1 жовтня 2024 року
ПОКРОВА ПРЕСВЯТОЇ ВЛАДИЧИЦІ НАШОЇ БОГОРОДИЦІ І ПРИСНОДІВИ МАРІЇ
Це велике християнське свято було встановлене на Русі в кінці Х – на початку ХІ століття. За переказами, йому передувала подія, що відбулася в місті Константинополі у Влахернському храмі 1 жовтня 910 року, де зберігалася велика християнська реліквія – риза Богородиці. Цей день нагадує нам про молитовне заступництво Божої Матері за людський рід і є храмовим святом багатьох міст і сіл України. Під час штурму Константинополя у 910 році, усі жителі міста сховались у Влахернському храмі та молились Пресвятій Богородиці, аби вона захистила їх. Богородиця, осяяна небесним світлом й оточена ангелами та святими покрила людей у храмі чесним своїм омофором (грецьке омофор – наплічник, тобто довга широка тканина з хрестом, яку носять священики на богослужіннях). Пресвята Владичиця сяяла небесною славою, а покрив у руках її блищав «краще за промені сонячні». Піднялася буря і розкидала кораблі противника, позбавивши жителів Константинополя від смерті. За богослужінням також лунали особливі молитовні прохання за захисників і захисниць, які захищають Україну, за владу і побожний народ та за спокій душ усіх полеглих воїнів нашої Батьківщини і мирних жителів.
Також сьогодні – преподобного Романа Солодкоспівця.
Преподобний Роман, прозваний “Солодкоспівцем“, за своїм походженням був греком, який народився в єврейській родині в середині V століття. З молодості Богові пригоджати почав, живучи в дівстві та цнотливості. Спершу у церкві Виритській пономарем був, потім Роман здобув гарну освіту і незабаром розпочав свою духовну службу у Воскресенському храмі у місті Бейруті, де він став дияконом. Незважаючи на те, що його вокальні здібності та слух не виділялися з-поміж звичайних, його щирість і відданість служінню привернули увагу.
Важливий поворот у житті Романа стався коли він переїхав до Константинополя, столиці Візантійської імперії, за імператора Анастасія Дикорі (401-518 рр.). Тут він приєднався до клірик при патріаршому храмі Святої Софії. Незважаючи на свої обмежені музичні здібності, Роман був високо цінований патріархом Євфимієм за його віру та благочестиве життя.
Однак його прихильність патріарха викликала невдоволення в деяких інших членів кліру. Одного разу, на одному з передріздвяних Богослужінь, ці думки опинилися на піку, коли вони змусили Романа стати на амвон храму і заспівати. Храм був повний людей, включаючи імператора. Однак його тремтячий голос і невпевнений спів привели до глузування і збентеження. Роман повернувся додому вельми пригніченим. У ніч після цього Роман молився перед іконою Божої Матері і отримав дивне видіння. Богородиця явилася йому, вручивши паперовий сувій і наказала з’їсти його. Після цього сталося диво: Роман отримав гарний та мелодійний голос, а також дивовижний дар поезії. У приливі натхнення він тут же створив свій знаменитий кондак свята Різдва Христового.
Наступного дня святий Роман повернувся до храму на всеношну службу Різдва Христового. Він наполягав на тому, щоб йому знову дозволили співати на амвоні, і цього разу його виконання було просто чудовим. Імператор та патріарх висловили йому подяку, а віруючі були вражені його музичним талантом. Ця подія і надало йому прізвисько “Солодкоспівець“.
Преподобний Роман став учителем співів у Константинополі, а його вплив на розвиток церковного співу був величезним. Він написав понад тисячу молитов та гімнів для різних церковних свят, включаючи акафіст Похвали Божої Матері. Його поетичний дар залишив незабутній слід у православній музичній традиції.
Помер святий преподобний Роман Солодкоспівець у 556 році, залишивши багату спадщину у християнській музиці та духовному житті. Його життя служило і досі є джерелом натхнення для віруючих і музикантів по всьому світу.
Інші записи
