01.08.2025 р. Б. Винесення чесних древ животворчого Хреста Господнього та вшанування пам’яті святих семи мучеників Маккавеїв – прикладу твердої віри та мужності перед обличчям випробувань.
Хоч і чуємо часом сьогодні серед людей про «свято маковія», але насправді нині Церква вшановує пам’ять сімох мучеників Маккавеєвих, матері їхньої Соломонії та вчителя Єлеазара, яких замучили за віру в істинного Бога ще в 166 році до Різдва Христового.
Їхнє прізвище в перекладі з арамейської означає «молот», вказуючи на їхню стійкість і твердість у вірі. Воно лише за звучанням нині подібне до українського слова «маковій» («віяти мак»). Та й сама традиція благословення маку ніяк не пов’язана з мучениками Маккавеєвими та з’явилася на багато століть пізніше, аніж жили та виявили подвиг віри шановані нині святі.
Ці старозавітні сповідники істини жили за часів правління жорстокого царя Антіоха, який гоніннями й покараннями намагався змусити євреїв відступитися від приписів Закону Божого. Якось його прислужники схопили одного з перших книжників, священника на ім’я Єлеазар, прославленого своєю мудрістю та побожністю. Передання оповідає, що він був одним із 72 перекладачів Писання з єврейської на грецьку мову для царя Єгипетського Птолемея. Єлеазара змушували порушити Закон Божий, щоби через його приклад спонукати до такого ж інших, але він свідомо пішов на смертні муки.
Після того схопили сімох братів разом із матір’ю. Оскільки вони належали до знатного роду, то їх відправили до самого царя в Антіохію. Як не тиснув жорстокий цар, але брати пам’ятали настанови свого вчителя, ніяк не погоджувались порушити приписи Закону, не підкорилися царю тп були непохитні у благочесті.
За це їх віддали на страшні муки, вбиваючи одного за другим на очах у матері. Не витримало її серце, і біля тіл своїх синів віддала і вона Богові душу. Братів звали Авим, Антонін, Гурій, Єлеазар, Євсевон, Алім та Маркел, їхню матір – Соломонія.
Подвиг братів Маккавеєвих не лишився марним, він надихнув послідовників на повстання проти безбожного царя, яке завершилось успіхом і перемогою. А сам цар Антіох захворів на жахливу хворобу та помер лихою смертю, утвердивши перед усіма думку про справедливий суд Божий для тиранів і гонителів.
Нехай в день цього свята, Господь подасть нам міцну віру, як у святих мучеників Маккавеєвих, і щиру вдячність, як у тих, хто приносить Йому плоди землі.
Інші записи
Вечірнє Богослужіння у Свято-Троїцькому кафедральному соборі
