Митрополит Івано-Франківський і Галицький Іоасаф очолив Велику вечірню з чином виносу Плащаниці у Свято-Троїцькому кафедральному соборі

10 квітня 2026 року, у Страсну п’ятницю перед Світлим Христовим Воскресінням усі християни відзначають одне з найбільш скорботних, але в той же час і радісних днів у церковному календарному році, оскільки саме в цей день згадуються страждання та смерть Спасителя нашого Ісуса Христа.

Велика п’ятниця є днем суворого посту. Ця подія готує віруючих до майбутнього Воскресіння Христового, тобто до Великодня.

У 12.00, у Свято-Троїцькому кафедральному соборі міста Івано-Франківська
Високопреосвященійший Іоасаф, митрополит Івано-Франківський і Галицький очолив Велику вечірню з чином виносу Плащаниці. Владиці митрополиту співслужив настоятель собору протоієрей Іван Телятинський, адміністратор Івано-Франківсько-Галицької єпархії, настоятель храму «Святої рівноапостольної княгині Ольги» протоієрей Юрій Гречанюк; та соборне духовенство.

Плач Богородиці — це символ скорботи та болю Пресвятої Богородиці за стражданнями свого Сина, який передає драматичний діалог між Пресвятою Дівою та Її Сином і Господом під час Хресної дороги на Голгофу.

Страдальна Мати у великій скорботі висловлює Свої переживання, запитуючи, навіщо оці страждання та смерть на хресті? А Господь пояснює Їй необхідність та незмірне значення Його добровільних страждань та смерті, як спасительної жертви за гріхи людства.

Пресвята Богородиця журиться, що Її Син сходить до Адама та Єви до аду, і що Вона більше Його не побачить. Господь потішає Пресвяту Матір обіцянкою, що Вона першою побачить Його по воскресінні. Зішестя до аду необхідно для того, щоб зцілити поранену гріхом природу Адама. Христос, мов Лікар, Своїми спасительними стражданнями виліковує рану, завдану гріхом.

Основою служать Євангельські розповіді від Луки (23:27-31) та від Іоана (19:25). Тема про плач Богородиці під час Страстей Христових раніше зустрічається уже у Єфрема Сирійського, який міг бути джерелом натхнення для Романа Солодкоспівця. Натомість у X ст. Симеон Метафраст переробив цей кондак у форму канону, який читається у Велику П’ятницю під назвою: Канон «Плач Богородиці».