У Національний день молитви вшанували всіх Героїв, які віддали своє життя за майбутнє України. У Меморіальному сквері та на міському кладовищі, біля могил полеглих бійців відслужили панахиди. Також провели пам’ятні Богослужіння за всіма українцями, які загинули в російсько-українській війні у храмах нашої громади. Памʼятаємо кожного, хто віддав своє життя за нашу свободу.
У спільній молитві ми схиляємо голови перед світлою пам’яттю воїнів, які віддали своє життя за Українську державу. І дякуємо всім, хто продовжує боротися за перемогу. Наша віра, єдність та духовність є і буде незламною зброєю проти ворога.
Кожен українець назавжди пам’ятатиме ранок, який почався зі слів: ВСТАВАЙ! ВІЙНА ПОЧАЛАСЯ!
Три роки тому Івано-Франківці та всі українці прокинулися від звуків вибухів, які лунали в наших містах і селах, російська армія цинічно атакувала Україну. Три роки українці борються за право жити на своїй землі, за яке віддають найдорожче – ЖИТТЯ.
Сьогодні ми згадуємо той ранок, який поділив життя на «до» і «після». День, коли кожен українець відчув, що його дім – це не просто місце, а ціла країна, яку потрібно боронити.
За цей час ми стали сильнішими, згуртованішими, незламними. Ми вшановуємо пам’ять тих, хто віддав життя за нашу свободу, і дякуємо всім, хто наближає перемогу – на фронті, в тилу, у молитві.
Молимось. Віримо. Боремось. Переможемо.
Також молебень за Україну до Національного дня молитви об’єднав представників влади, духовенства, військових, волонтерів та сотні небайдужих людей на площі Ринок. У спільній молитві просили Божого захисту для воїнів, миру для України та сил для всіх, хто наближає перемогу.
24 лютого 2022 року – день, який змінив життя кожного з нас, приніс непрості випробування у домівки українських родин. І вкотре змусив усвідомити, що наша сила – у нашій єдності.
У треті роковини повномасштабної війни ми об’єднались у молитві – за тих, хто віддав життя у боротьбі за Україну, за захист тих, хто сьогодні відстоює цілісність держави на передових позиціях, за чесний та справедливий мир на нашій землі.
У цей день в молитві просимо Господа, Пресвяту Богородицю та всіх святих захистити наш народ і нашу державу від навали московської орди.
Просимо зберегти Україну для прийдешніх поколінь. Просимо стійкості здолати нестерпний біль тим матерям, вдовам і дітям, братам і сестрам, рідні яких стали нашим Небесним військом.
Національний день молитви – нова для нас державна ініціатива за формою, але не нова та добре відома всім вірним за своєю суттю, метою. Спільна молитва – велика сила, дієва зброя духовна. І наша Церква безперестанно підносить молитви за весь український народ, його владу, за українське військо.
Росія 24 лютого 2022 року розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. У Кремлі розраховували, що для захоплення України знадобиться кілька днів, однак Україна не лише вистояла, але й дала гідну відповідь агресору, продемонструвавши силу та незламність. Цього би не сталося, якби наш народ був слабким духовно, якби не відчував гідності, братерства, єднання та своєї відповідальності перед людьми та Богом.
Серед особливих молитов за Батьківщину вирізняється Молитва за Україну «Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни». Уже 140 років цей унікальний твір є справжнім духовним гімном, символом нашої нації. А з часу відновлення незалежності України (як державної, так і духовної) ця молитва набула особливого значення у літургійній практиці українських церковних громад.
Музичний шедевр Миколи Лисенка на слова Олександра Кониського «Боже Великий, Єдиний» й нині об’єднує український народ у боротьбі за свою незалежність, плекає щиру надію на щастя, добро й перемогу для нашого народу.
Минуло три роки з початку повномасштабної військової російської агресії проти України. Не три дні, як планували вороги, а повних три роки український народ протистоїть цій масштабній, безпрецедентній для нового часу ворожій збройній навалі окупантів. Наш народ протистоїть, а значить – не здався, не капітулював, не програв.
На державному рівні щороку 24 лютого буде відзначатися Національний день молитви. Молитва за Україну, наш духовний гімн «Боже Великий, Єдиний», у сьогоднішніх реаліях війни звучить по-особливому. Цей музичний шедевр, написаний в часи дії Емського указу російської імперії, коли заборонялася українська мова в багатьох сферах життя, пережив всі заборони і переслідування, згуртував український народ, та й сьогодні їх надихає, об’єднує, мотивує.
Слова написав Олександр Кониський, а музику – Микола Лисенко в далекому 1885 році. Цьогоріч виповниться 140-річчя від часу створення та першого виконання «Боже Великий, Єдиний», яке відбулося в Тернополі на вечорі пам’яті Миколи Костомарова.
Цей духовний гімн лунав у виконанні багатотисячного хору на площі перед собором Святої Софії в часи національно-визвольної боротьби 20 грудня 1917 року, а також у день злуки УНР та ЗУНР 22 січня 1919 року. Його не вдалося стерти з народної пам’яті в часи радянської окупації, і з особливою наснагою він повернувся до нашого духовного життя разом із відродженням української Незалежності.
Сьогодні, в час новітньої російсько-української війни, кожне слово цієї молитви єднає всіх нас в турботі за долю і волю українського народу. І ми просимо Всевишнього: «Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни!».
Єднаймося в молитві до Господа! Адже все, що неможливо для людини, то є можливим для Бога.
БОЖЕ ВЕЛИКИЙ, ЄДИНИЙ
Боже Великий, Єдиний,
Нам Україну храни,
Волі і світу промінням
Ти її осіни.
Світлом Христової правди
Нас, дітей, просвіти,
В чистій любові до краю,
Ти нас, Боже, зрости.
Молимось, Боже Єдиний,
Нам Україну храни,
Всі свої ласки-щедроти
Ти на люд наш зверни.
Дай йому волю, дай йому долю,
Дай доброго світу,
Щастя дай, Боже, народу
І многая, многая літа.
Інші записи
