На свято Воздвиження Чесного й Животворчого Хреста Господнього, 27 вересня 2019 року, митрополит Івано-Франківський і Галицький Іоасаф очолив божествену літургію в Соборному храмі Хресто-Воздвиженського Манявського чоловічого монастиря.
Його Всокопреосвященству співслужили єпископ Закарпатський і Ужгородський Кирило, єпископ Одеський і Балтський Павло, адміністратор Івано-Франківсько-Галицької єпархії архимандрит Феогност, благочинний обителі архимандрит Герасим, скитоначальник Спасо-Преображенського Скиту Манявського Хресто-Воздвиженського монастиря ієромонах Амфілохій, братія монастиря у священичому сані а також численне духовенство з різних єпархій УПЦ ПЦУ.
Цього дня велика кількість прихожан прийняли Святі Тіло і Кров Господні.
По завершенню богослужіння відбувся велелюдний Хресний хід навколо храму з окропленням святою водою, після якого звернувся до вірян зі словом проповіді Його Високопреосвященство митрополит Іоасаф в якій розповів про значення Хреста Господнього для всіх православних християн та привітав монастирську братію і всіх прихожан із престольним святом.
Завершилось богослужіння святковим уставним многоліттям.
«Свято Воздвиження – це славне торжество Чесного і славного Хреста Господнього. Причиною його встановлення було знайдення Хреста царицею Єленою у 326 році.
Вшанування знамення Хреста було й раніше. 28 жовтня 312 року, як свідчить Історик Євсевій, імператор Констянтин почав війну проти Максентія, що зачинився у Римі. Опівдні імператор, а потім і його воїни побачили на сонці знамення Хреста, яке складалось зі світла. На Хресті був надпис: “Цим перемагай”. Уночі св. Констянину з’явився Сам Христос і звелів зробити воїнське знамено у вигляді хреста і використовувати його силу проти ворогів. Знамено було зроблене із золота його бачив Євсевій.
Максентій був переможений. Після 1 Вселенського собору цар побажав знайти Хрест Господній. Його мати, св. рівноапостольна Єлена у 326 році прибула в Єрусалим з наміром поклонитись святим місцям і знайти Хрест. Не тільки іудеї, але й язичники намагались знищити і саму пам’ять про страждання Ісуса Христа.
У 119 році язичники за наказом імператора Адріана засипали землею Голгофу та Гріб Господній і на цьому місці збудували храм на честь язичницької богині Венери та поставили статую Юпітера. За наказом святої Єлени місце страждань і смерті Христа на Голгофі було знайдене й розчищене. Була знайдена печера – Гріб Господній та три хрести і дощечка з надписом. Через чудесне зцілення жінки від тяжкої хвороби й воскресіння померлого від доторкання одного з хрестів був виявлений Хрест Господній. Щоб задовольнити благочестиве бажання віруючих поклонитись Чесному Хресту, патріарх Макарій піднімав його, а люди викликували: “Господи помилуй”. Так був покладений початок чину Воздвиження Хреста у день свята.»
Прес-служба Івано-Франківсько-Галицької Єпархії
Української Православної Церкви (ПЦУ)
Інші записи
Всенічне бдіння у Свято-Троїцькому кафедральному соборі напередодні другої неділі після Пʼятдесятниці, всіх святих землі Української
