Христос Хрещається!
Йорданські свята 2026 р.
Божого благословення всім нам у цьому році від нині за рік дочекати!
Зі священної історії Старого Завіту ми знаємо, що протягом тривалого часу Бог посилав до народу пророків, тобто наділяв особливим даром свідчення обраних Ним праведників, які сповіщали про майбутнє та викривали народ у гріхах, закликаючи до виправлення та доброго виконання Божих заповідей.
Однак за кілька століть до Різдва Христового пророче слово припинилося, і Бог не являв більше серед народу таких великих пророків, якими були Мойсей, Ілля, Ісая та інші. Останній пророк Старого Завіту, Малахія, вказав на Предтечу Христа, якого пошле Господь перед приходом Месії, щоби приготувати Йому путь. Малахія називає Предтечу ангелом, тобто вісником.
Та ось у рік хрещення Христового, незадовго до нього, на берегах Йордану, найбільшої у Святій Землі річки, з’являється Іоан Предтеча, який проповідував народу про близький прихід очікуваного Месії-Христа та про необхідність приготуватися до зустрічі з Ним через покаяння та виправлення свого гріховного життя.
Іоан Предтеча названий також Хрестителем тому, що він звершував хрещення людей, які після почутої від нього проповіді каялися у своїх гріхах і на знак очищення від скверни за приписом закону занурювалися у води Йордану – бо біблійне слово «хрещення» власне та означає «занурення у воду».
Те хрещення хоча і називається так само, як і наше християнське Таїнство, але ще не було ним. Іоанове хрещення було старозавітним омовінням, призначеним для тих, хто став нечистим через порушення заповідей. Для того, щоби очиститися, людина мала омитися у воді, очистити свій одяг, і тоді з наступного дня вважалася духовно чистою.
Отже, Іоан звершував цей старозавітний обряд очищення над тими, хто каявся у своїх гріхах, водночас проповідуючи їм наближення Месії. І коли Христос прийшов на Йордан, то пророк вказав на Нього та засвідчив, що Ісус є Син Божий і очікуваний Спаситель, що Він є «Агнець Божий, Який бере на себе гріхи світу» (Ін. 1:29). Таким чином відбулося явлення народу Бога воплоченого.
Зауважимо, що Ісус із Назарету, Який прийшов на Йордан, був безгрішний, тому ніякого омовіння та очищення від гріхів Він не потребував. Це духовно бачив і пророк Іоан, тому спочатку відмовився хрестити Месію, кажучи: «Мені треба хреститися від Тебе, і чи Тобі приходити до мене? Але Ісус сказав йому у відповідь: облиш нині, бо так належить нам виконати всяку правду. Тоді Іоан допускає Його» (Мф. 3:14 – 15).
Старозавітне хрещення, чи омовіння, було образом очищення гріхів. Як вода здатна очищати тіло та всякі речі від бруду, так покаяння перед Богом очищає людину від гріхів. Однак хіба може вода очистити Бога, Який сотворив її? Тому саме собою є зрозумілим, що Спаситель сходить у води Йордану не заради того, щоби Самому в них очиститися, але щоби сходженнями Своїм освятити та очистити їх, давши початок оновленню всього творіння та очищенню його від скверни зла.
Господь Ісус Христос як Син Божий є безгрішний. Водночас як Син Людський Він поніс на Собі гріхи всього людства. Він прийняв людську природу, уражену наслідками гріха, та її мав очистити, оновити, освятити для того, щоби повернути людство до втраченого раніше через гріхопадіння єднання з Богом-Творцем. Спаситель сходить у води Йордану як людина, тілесно. Цим самим Він знаменує очищення не окремої людини від гріхів, як це було з іншими, хто хрестився від Іоана, але очищення всього людства.
Тож Іоанове хрещення Спаситель приймає не задля Себе, але як непорочний Агнець Він приймає хрещення у водах Йордану задля очищення світу, бо Він взяв на Себе гріхи цього світу та всіх нас.
За все Богу нашому слава на віки віків!
Інші записи
