Святкова Божественна літургія у храмі “Всіх Святих землі Української”

ПРО ВЕЛИКИЙ (СТРАСНИЙ) ПОНЕДІЛОК

У цей день Свята Церква своїми співами закликає зустріти «початки страстей Господніх» і піти за Господом на шляху до Єрусалиму.

Прийдешні невинні страждання Спасителя показані в старозавітному прообразі цнотливого Йосифа. «Йосиф, – йдеться в Синаксарі, – є прообраз Христа, бо й Христос стає предметом заздрості для своїх одноплемінників-юдеїв, продається учнем за тридцять срібняків, покладається в похмурому та тісному рові-гробі та, повставши з нього, запановує над Єгиптом, тобто над всяким гріхом, і повністю перемагає його, володарює над усім світом, чоловіколюбно викупляє нас даруванням таємничої пшениці та живить небесним хлібом – Своєю Живоносною Плоттю».

3 подій Євангельських у цей день згадується висушення безплідної смоковниці. Смоковниця зображує сонмище юдейське, у якому Ісус Христос не знайшов істинного плоду, а тільки лицемірну тінь закону, яку викрив і прокляв. Але ця смоковниця зображує також і всяку душу, що не приносить плоду покаяння, чому Свята Церква і взиває до нас: «Висохшої смоковниці за неплідність, заборони (прокляття) убоявшись, браття, плоди, гідні покаяння, принесемо Христу, що подає нам велику милість».

Ранкове Євангеліє навчає нас притчею про неправедних виноградарів, які вбили спочатку слуг господаря свого, надісланих за виноградом, а потім і самого сина свого господаря. У цій притчі, яка зображує жорстокість юдеїв, які били пророків, а з пришестям на землю сина Божого, котра розіпнула і Його самого, не можна не бачити і страшного осуду християн, які порушують заповіді апостольські та святоотцівські і тим продовжують розпинати сина Божого своїми гріхами.

Також у євангельському читанні на літургії Свята Церква нагадує долю Боговідступного юдейського народу та кончину світу так, як вони були наперед зображені Ісусом Христом. Зображенням великих і різноманітних бід та ознак руйнування Єрусалиму й кінця віку віруючі спонукаються серед бід до великодушності, неупередженості, терпіння, молитві та бдіння духовного та втішаються обітницею Спасителя про поширення Євангелія у всьому світі та припинення бід «ради обраних» (Мф. 24:14-22).