Коли Пречистій Діві Марії сповнилось три роки, Її праведні батьки, святі Іоаким та Анна, вирішили виконати свою обітницю – віддати на служіння Богові народжену ними дитину. У Назареті, де вони жили, батьки Марії скликали своїх родичів з царського та первосвященницького роду (бо Іоаким був роду царського, а Анна – первосвященницького), і з запаленими свічками вирушили у триденну подорож до Єрусалима, де знаходився святий храм Божий. Так нам оповідає Передання про початок події, яку ми нині вшановуємо святом Введення.
На порозі храму Господнього урочисту процесію зустрічав сам первосвященник. До входу у святилище вели 15 сходинок, і коли батьки поставили Марію на першу сходинку, Вона одразу ж пішла Сама по всіх сходинках і швидко піднялася на самий верх, здивувавши присутніх.
Так Пречисту Діву Марію було введено до храму Божого. Її праведні батьки повернулися додому, радіючи від того, що виконали обітницю. А Діва Марія продовжувала зростати при храмі.
Церковне Передання свідчить, що в Єрусалимському храмі Вона виховувалася в оточенні благочестивих дів, старанно читала Писання, займалася рукоділлям, постійно молилася та зростала в любові до Бога. А Дух Божий та святі ангели охороняли Божественну Отроковицю. Пресвята Діва жила в храмі до 12 років, готуючись до Своєї унікальної місії заради спасіння людства.
Діва Марія теж була виокремлена, обрана Богом з-поміж усіх людей, щоби прийняти в Собі Сина Божого, стати Матір’ю Спасителя світу. «Два храми і два Святеє святих» – метафорично називають цю подію отці Церкви. Адже старозавітний храм Божий приймає в себе Ту, в Якій духовно народиться і проросте Новий, спасительний Завіт людства з Богом. Старозавітний храм був прообразом і свідченням, що справді є можливим таємниче єднання земного з небесним, а Діва Марія стала виконанням і завершенням цього прообразу, вмістивши в Собі Бога та давши Сину Божому від людської плоті Своєї народження у світ.
Діва Марія вводиться у храм рукотворний, і від священного місця отримує благословення та освячення, готуючись до того, щоби Їй Самій стати Храмом нерукотворним, Провідною Зіркою та Непереможною Воєводою, Яка показує всім нам шлях до спасіння, супроводжує та підтримує на ньому.
Свято Введення Богородиці у храм нагадує нам також і про нашу власну гідність як таємничого храму Духа Святого. Бо сказано в Писанні: «Хіба ж не знаєте, що ви – храм Божий і Дух Божий живе у вас? […] храм Божий святий, а цей храм – ви» (1 Кор. 3: 16 – 17). Тому на кожному з нас лежить відповідальність належно дбати про те, щоби бути гідними перебування Духа Святого в нас. Дбати про чистоту духовну, про служіння Богові та ближнім. Адже храм існує не сам для себе, але будується для того, щоби в ньому громада вірних збиралася на молитву, на богослужіння, для таємничого єднання з Господом. Тому і кожен з нас має жити та діяти не сам для себе, але з усвідомленням обов’язку перед Богом та ближніми.
Знаючи все це, ми краще зрозуміємо значення нинішнього святкування, яке не просто нагадує про одну з подій життя Богоматері, але свідчить нам про здійснення великого таїнства спасіння людства. Тож сердечно вітаємо всіх з великим святом Введення у храм Пресвятої Богородиці! Нехай Пречиста Діва Марія буде для нас незборимою Захисницею та Заступницею, і Своїм чесним омофором покриває від усякого зла.
Величаємо Тебе, Пресвятая Діво, Богообрана Отроковице, і шануємо у храм Господній входження Твоє!
Інші записи
АНОНС
