Сьогодні, на другий день після П’ятидесятниці, Церква відзначає День Святого Духа, особливо вшановуючи Бога-Духа Святого — третю Особу Пресвятої Тройці. Але «третьою» ми називаємо Його не за порядком зменшення, а вказуючи у такий спосіб на черговість одкровення Тройці у світі: адже Дух Святий у повноті явив Себе після одкровення про Отця та про Сина.
Ми сповідуємо «Отця, і Сина, і Святого Духа, Тройцю Єдиносущну і Нероздільну». Тож Отець, Син і Святий Дух — це три повноцінні Особи, кожна з Яких має не тільки повноту буття, але й є Богом. Одна Іпостась не є третиною загальної сутності, тобто: Отець є Бог, а не третина Бога, Син також є Бог і Святий Дух теж Бог. Але й усі Три разом не є три Бога, а — один Бог.
Що ми знаємо про Святого Духа? Те, що Він перебуває поза простором і часом, не належить до чуттєво осяжних форм буття. Він вічний, незмірний і всюдисущий. Про Святого Духа ми дізнаємося вже в першій главі книги Буття, яка оповідає про основи світобудови: «На початку створив Бог небо і землю. Земля ж була безвидна і порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий носився над водою» (Бут. 1:1-2). Створення людини теж не сталося без співдії Духа: «І створив Господь Бог людину з пороху земного, і вдихнув у лице її дихання життя, і стала людина душею живою» (Бут. 2:7).
Святий Дух не є якоюсь безособовою силою, проявом чи енергію. Наприклад, певні природні стихії чи явища (вітер, морські хвилі, тепло, світло та подібне) є безособовими проявами сили та дії. І хоча прояви їхні є реальними та видимими за наслідками, самі в собі вони не мають ані волі, ані почуттів, тому з ними не можливе особистісне спілкування. Але до Духа Святого ми звертаємося як до Божественної Особи, сила та дія Якої подає та засвоює нам усе, що з волі Отця звершив Син заради нашого спасіння.
Дух Святий є таким же Творцем світу, як і Бог-Отець, і Бог-Син, Він дає силу життя світові, Він є для Церкви Христової тим, чим душа є для тіла. Він все Собою проймає та все живить, на все накладає промінь Божественної благодаті. Як повітря потрібне для життя тіла, так і Дух Святий — для життя людської душі. Святий Дух для нас невидимий, але Його дія виявляється в реальних, видимих та відчутних плодах і дарах.
Усі прояви любові, милосердя, віри та добра, внутрішній мир і спокій, відчуття радості, краси, щастя, гармонії, вдячності — усе це в людині є не саме собою, але походить від Бога та є плодами дії Духа Святого. Важливим плодом Духа Святого є сама можливість віри в Бога. Через Духа Святого ми маємо можливість молитви до Бога та отримуємо те, що просимо на благо: «Дух підкріплює нас у немочах наших: бо ми не знаємо‚ про що молитися‚ як належить, але Сам Дух просить за нас зітханнями невимовними» (Рим. 8:26).
За свідченням святих отців, коли Дух Святий перебуває в серці людини, то в її душі виникає дивовижна тиша, мир і спокій, благодать. І навпаки: коли серце затьмарюється сумнівами, пристрастями та турботами світу цього — воно хвилюється, мир і спокій покидають його. Подібно, як лише у спокійній воді ми можемо побачити своє відображення, так і у спокійному серці можемо віднайти образ Божий, відчути цілющу дію Святого Духа, Утішителя.
«Хiба ж не знаєте, що ви – храм Божий i Дух Божий живе у вас?» (1 Кор. 3:16) — нагадує нам святий апостол Павло. Ніколи не забувайте про це! І за вірою вашою, за благоволінням Небесного Отця і за обітницею Сина Божого, нехай благодать Всесвятого Духа перебуває над усіма вами!
Інші записи
Вшанування памʼяті Євгена Коновальця
