Сьогодні святкуємо велике свято П’ятидесятниці, День Святої Тройці, а також день народження новозавітної Церкви. Християнська П’ятидесятниця має свій старозавітний прототип – однойменне юдейське свято Πεντηκοστή. Примітно, що в канонічних старозавітних книгах і традиційному юдаїзмі використовується інша назва – свято Седмиць (євр. «Шавуот»), пов’язане з тим, що це свято здійснювали через сім тижнів після Великодня. Тож П’ятидесятниця – це перший день після семи седмиць (семи тижнів).
Саме на 50-й день після Пасхи Старого Завіту, після звільнення народу Ізраїля від єгипетського рабства, Бог через пророка Мойсея на горі Синай дарував закон. І саме на 50-й день після свого воскресіння з мертвих Господь наш Ісус Христос, Який вознісся на небеса, за даною Ним обітницею від Бога Отця послав Своїм учням Святого Духа.
Чому саме на 50-й день, а не у якийсь інший сталися ці події? Достеменно це невідомо, це тайна Божого Промислу. Однак богослови пояснюють це так: обчислення плину часу тижнями походить, як ми знаємо, з одкровення Старого Завіту та пов’язане з довершенням протягом шести днів творення світу і спочинком Творця у день сьомий. Витлумачення самого цього числа, сім, можна побачити у єднанні чисел чотири й три. Число три – символ і образ Святої Трійці, Трьох Божественних Осіб, Які звершують творення світу. Число чотири символізує саме творіння, яке має чотири сторони, чотири пори року, чотири стихії – повітря, землю, вогонь і воду. Відтак число сім є символічним сполученням трьох і чотирьох, образом творчої та промислительної дії Бога у світі. І цей образ, накладаючись на творчу седмицю днів, сім разів по сім, є ніби знаком повноти взаємодії Бога і світу, Творця і Його творіння. Відтак день 50-й є ніби знаком перевершення плину буття, знаком піднесення до нового стану.
В свято П’ятидесятниці довершилося одкровення Бога світові як Тройці, коли Дух Святий, Третя Особа Святої Тройці, явився у світі видимо для очей (вогненні язики, які зійшли на апостолів) та відчутно для людської душі, з дарами благодаті. Відтак засновується новозавітня Церква – таємниче Тіло Христове, в якому Господь є Главою, а всі, хто увірував, є членами Тіла, які благодаттю Святого Духа поєднані в єдине ціле. Тож подія зішестя Святого Духа на апостолів має надзвичайно велике значення для всієї Церкви. День П’ятидесятниці називають Днем народження новозавітньої Церкви.
Тож сердечно вітаючи всіх зі святом П’ятидесятниці, з днем Святої Тройці, бажаємо, щоби благодать, яка подається всім, хто вірує в Господа Ісуса Христа, силою Духа Святого завжди перебувала з усіма вами!
Чому ми на свято Тройці прикрашаємо доми зеленню?
Традиція прикрашати оселі й храми зеленим гіллям має кілька пояснень. На відміну від багатьох інших звичаїв, що залишилися від язичництва, але яким було надано християнський символізм, ця традиція має біблійне походження.
На канонічних іконах Святої Тройці зазвичай зображене дерево. Це дуб із діброви Мамвре, під яким Свята Тройця у вигляді трьох ангелів з’явилась Аврааму. Вважається, що гілки дерев і зелень повинні нам нагадувати про діброву Мамвре. Крім того, Бог, у раді Пресвятої Тройці, творячи світ, дав йому життя спершу у вигляді рослин. Тож, це дерево переосмислюється не лише як Мамврійський дуб, а й як символ життя.
По-друге, в той день, коли Святий Дух зійшов на апостолів, іудеї відзначали свято П’ятдесятниці, присвячене даруванню їм Закону Божого. На п’ятдесятий день після виходу з єгипетської землі євреї підійшли до Синайської гори, де Господь дав Мойсею десять заповідей. Це був час весняного цвітіння, і вся Синайська гора була усипана квітучими рослинами. Звідси, ще в Старому Завіті з’явився звичай в день П’ятдесятниці прикрашати доми зеленню, щоб ніби знову опинитися на горі Синай з Мойсеєм. Найімовірніше, світлиця, в якій на учнів Христа зійшов Святий Дух, того дня також була прикрашена зеленню. Тому і ми цього дня прикрашаємо наші доми і храми зеленим маєм. До того ж, це гілля має нагадувати нам про постійну присутність Святого Духа, Який своєю дією озеленив це гілля листям і так завжди дає життя всьому.
Також, зелена гілка символізує душу, яка розквітає і зеленіє після зимівлі, тому що до неї доторкнулася благодать Святого Духа.
Відірвана від дерева гілка показує, що буде з людиною, яка відірвалася від Церкви, відійшла від Христа. Христос казав: “Як гілка не може приносити плоду сама від себе, якщо не буде на лозі, так і ви, якщо не будете в Мені. Я є Лоза, а ви гілки; хто перебуває в Мені, і Я в ньому, той приносить багато плоду; бо без Мене не можете робити нічого. Хто не буде в Мені, той буде відкинутий геть, як гілка, і всохне; а такі гілки збирають і кидають у вогонь, і вони згоряють” (Ін.15:4-6).
https://www.facebook.com/share/p/2qV29SecuS86rvD7/?mibextid=WC7FNe
Інші записи
