Помилуй мене Боже, помилуй мене…
Велике повечірʼя у Свято-Троїцькому кафедральному соборі з читанням Великого покаянного канону преподобного Андрія Критського. Очолив вечірнє Богослужіння настоятель протоієрей Іван Телятинський, якому співслужило духовенство собору.
Як кажуть святі отці, поклони – це молитва тіла. Ця символічна дія – схиляння голови та тіла – виражає смиренність та благоговіння перед Господом. Розрізняють поклони малі (поясні) і великі (доземні). Малі поклони чинять доволі часто, під час і храмових, і домашніх молінь. А доземні поклони звершуються у великопостовий період: починаються з середи та п’ятниці Сирного тижня і припиняються в середу Страсного тижня.
Упродовж Великого посту поклонів не творять від вечора п’ятниці до вечора неділі. До того ж, у дні великих свят, від Різдва Христового до Хрещення Господнього, від Великодня до П’ятидесятниці, а також причасникам у день Причастя земні поклони творити не треба.
Поклони зазвичай чиняться разом із хресним знаменням. Причому поклін творимо після хресного знамення, а не навпаки. Доземний (великий) поклін робимо так: стаємо рівно та хрестимося. Після хресного знамення стаємо на коліна та чинимо поклін, припадаючи руками до землі та чолом торкаючись (або майже торкаючись) до землі, після цього знову встаємо на ноги.
Інші записи
