АНТИПАСХА
Настоятель собору протоієрей Іван Телятинський очолив всенічне бдіння напередодні другої неділі після Пасхи, апостола Фоми.
Отцю Івану співслужили: протоієрей Петро Гава, протоієрей Василій Гнип, протоієрей Роман Василиків, протодиякон Петро Стецюк, і протодиякон Михаїл Мельник.
Завтра Церква нагадує нам про важливість віри в нашому житті та про роль, яку відіграють сумніви. На прикладі апостола Фоми Євангеліє дає нам настанови щодо істинної віри у Воскреслого Господа нашого Ісуса Христа — віри розумної, усвідомленої, утвердженої.
Сумніватися заради пізнання правди та викриття омани — це нормально. Господь не чекає від нас віри бездумної, сліпої, наївної. Розумний сумнів не є протилежністю віри, але, скоріше, є пошуком кращого шляху до неї, можливістю для її утвердження, поглиблення, відновлення. Натомість впертість у сумнівах, різноманітні крайнощі, лукавство, настирливе випробовування, сліпе заперечення чи відкидання істини руйнують віру, забирають надію, залишаючи розчаровану людину сам на сам з марною гординею та усіма проблемами у цьому світі.
Віра по-різному приходить до людей. Навіть на прикладі найближчих учнів Спасителя ми це бачимо. Апостоли, які чули від Самого Господа про воскресіння з мертвих, все одно не до кінця повірили та при явленні їм Воскреслого Христа «схвилювались і злякалися, гадаючи, що бачать духа» (Лк. 24:37). Спаситель заспокоює їх, наголошуючи на тому, що це є саме Він: «Погляньте на руки Мої і на ноги Мої; це Я Сам. Доторкніться до Мене і роздивіться; бо дух тіла і кісток не має, як бачите у Мене» (Лк. 24:39). Однак і після такого свідчення апостоли все ще не могли повірити, тому Господь каже: «Чи маєте тут якусь їжу? Вони подали Йому частину печеної риби і стільниковий мед. І, взявши, їв перед ними» (Лк. 24:41-43).
Якщо подібні сумніви були у апостолів, які вже чули і звістку від ангелів, і свідчення жінок-мироносиць та деяких з них самих, хто бачив пусту гробницю та навіть, як Лука та Клеопа, розмовляв з Христом і їв з Ним; якщо ці сумніви не зникли навіть при особистому явлені Спасителя — то не слід дивуватися невірству, виявленому Фомою. Апостол Фома, не повіривши словам інших, жадає особисто пересвідчитись: «Якщо не побачу на руках Його рани від цвяхів і не вкладу пальця мого в рани від цвяхів, і не вкладу руки моєї в ребра Його, не повірю» (Ін. 20:25).
І тут важливо: Бог не гнівається та не відкидає людину, яка сумнівається, не осуджує її — якщо вона сумнів використовує на пошук істини та робить це щиро, без лукавства. Знаємо з Писання, що Ісус Христос на восьмий день після Свого Воскресіння явився знову учням, серед яких вже був і Фома.
Хоч і живемо ми з вами майже дві тисячі років після цих євангельських подій, але істина залишається та сама: Бог не приховує Себе, і якщо у когось виникають розумні сумніви — Господь завжди дає на них відповідь. У наш час і Біблія — слово Боже, і наука святих отців, і Церква, святі таїнства, храми, Богослужіння доступні усім, хто цього забажає. Тому всяка людина, яка щиро прагне пізнати Бога, навіть якщо й сумнівається, подібно до апостола Фоми, — здатна отримати і настанову, і одкровення істини, і відповідь на свої сумніви.
Водночас, хто через власні вагання, впертість, самооману та гординю стверджується в егоїзмі, хто робить серце своє запеклим, хто власну думку ставить за найвище мірило істини — на таких справджуються слова Христові: «Вони, дивлячись, не бачать, і, слухаючи, не чують, і не розуміють» (Мф. 13:13). Істина для таких залишається недосяжною.
Нехай Господь доторкнеться до серця, втихомирить бурю сумнівів і хвилювань, благословить та укріпить духовні сили, щоби й надалі, з Богом у серці, ми прагнули пізнавати правду та примножувати добро, відкидати оману та боротися зі злом!
Подати записку за здоров’я та за упокій на недільну літургію⤵️
https://forms.gle/ZZhY5thJy1SsmohF8
Інші записи
Святкове Богослужіння у храмі «Святителя Миколая»
